Як функціонує експортна стратегія України. Що змінилось і чого очікувати

Перспективи очевидні, при цьому спостерігається труднощі на ринках щодо окремих галузей.
https://dyvys.info/2018/02/05/ukrayina-narostyla-eksport-agrarnoyi-produktsiyi-do-yes-bilshe-nizh-na-30/

Завдяки розвитку  торгівлі в Україні зростає економічний ефект. Власне, експорт впливає на реальне зростання ВВП у країні та посилює значимість на світовій економічній арені.

Відтак, у березні 2017 року  Департаментом доступу до ринків та взаємодії з СОТ було розроблено Експортну стратегію України: “дорожню карту” розвитку торгівлі на 2017-2021 роки. Метою стратегії є перспектива залучення широких кіл громадськості до формування та реалізації товарообігу. Зокрема, представлено брошуру, в якій опубліковано детальний опис змін і перспектив ринку експорту та імпорту.

Зауважимо, її підготувало Міністерство економічного розвитку на базі результатів, досліджень, опитувань та аналізу, проведеного Міжнародним торговельним центром (МТЦ) за підтримки
Western NIS Enterprise Fund (WNISEF), в рамках розробки Дорожньої карти стратегічного розвитку торгівлі України.

Згодом, у грудні 2017 року Кабінетом Міністрів України підписано розпорядження Про схвалення Експортної стратегії України (“дорожньої карти” стратегічного розвитку торгівлі) на 2017-2021 роки. Власне,  Міністерству економічного розвитку і торгівлі доручили забезпечення підготовку та подання щороку до 31 березня Кабінету Міністрів України звіту про стан виконання Стратегії та плану з її реалізації.

Уряд затвердив Експортну стратегію України: Дорожню карту стратегічного розвитку торгівлі на період 2017—2021 років.

Документом визначено орієнтири для розвитку торговельних відносин України, подолання перешкод та використання наявних можливостей для розвитку експорту.

Кінцевою метою та основним завданням Експортної стратегії є перехід до експорту наукомісткої інноваційної продукції для сталого розвитку та успіху України на світових ринках.

Голова “IT Association of Vinnytsia” Дмитро Софина вважає, що ринок інноваційної продукції показує неймовірні результати.

“Стосовно експорту технології та послуг з їх розробок, то з 2014 року Україна демонструє неймовірні +20% зростання ринку, і станом на 2019 рік ІТ індустрія 2га за експортом в Україні, де наразі працює близько 200 000 висококваліфікованих фахівців, з серединіми доходами +/- 50000 грн”. -зазначає Дмитро.
На його думку, зростання експорту відбулось завдяки орієнтації ІТ індустрії на експорт в найбільш розвинені країни світу (Північна Америка та Західна Європа), а також під впливом зміни курсу долара а євро ( майже в 3 рази), при валютним надходженням компаній.
Окрім цього, варто не оминути зміну системи оподаткування, що вплинула на більшість фахівців у названій галузі, зокрма ФОП з-ї групи.
Дмитро Софина схиляється в сторону перспектив у випадку дозволу ІТ індустрії в Україні стрімко зростати та експортувати послуги з високою доданою вартістю за кордон. “До цього часу ІТ індустрія країни не демонструвала таких темпів, але формувався фундамент сфери, що фактично жодним чином не пов’язана до останнього часу з державою”. – додає він.
Зауважимо, після підписання угоди з ЄС у 2014 року фундамент торгівлі значно зміцнився. Власне, з’явились додаткові важелі для просування відчизняних товарів тощо.
“Що стосується Угоди з ЄС, то для ІТ індустрії більше був корисний безвіз, оскільки це дало  можливість просто та вільно подорожувати до Європи з пошуком нових партнерів. А сама зона вільної торгівлі не мала такого ефекту, адже  надання послуг і до цього не потребувала значних вимог з боку Європейських засновників. Щоправда, коли мова йде про просування технологічних товарів (особливо з апаратною частиною), це могло б стати гарним стимулом”. – зазначає Дмитро.

Дорожня карта визначає стратегічні цілі розвитку торгівлі України на наступні чотири роки. Серед них: створення умов для розвитку сфер торгівлі та інновацій задля диверсифікації експорту українських товарів та послуг, підтримка експорту з боку держави, а також підвищення рівня знань та навичок, необхідних підприємствам для здійснення міжнародної торгівлі.

Також у рамках Експортної Стратегії було затверджено перелік нових перспективних ринків, які зможуть замінити традиційні експортні ринки, доступ на які ускладнено через політичну ситуацію. Зокрема, було визначено топ-20 ринків, які, за умови вибору правильних форм і інструментів роботи з ними, здатні показати досить швидкі результати. Серед них, крім країн ЄС: Єгипет, Індія, Білорусь, Грузія, Молдова, Іран, Саудівська Аравія, Китай, Японія, США, Канада, Швейцарія та Бангладеш.

У свою чергу Дмитро Лещенко, юрист зовнішньо-економічної діяльності мережі “Епіцентр”, має діаметрально протилежне бачення стосовно становища експорту після підписання асоціації з ЄС.

“Після підписання в 2014 році Угоди про асоціацію з ЄС змінилась географія та зміст вітчизняного експорту, замість східного напряму переважно промислового експорту, Україна почала розвивати західний напрямок продуктового експорту, який за загальними об’ємами значно скоротився”. – вважає Дмитро Лещенко.

Також додає, що історичні торгово-економічні зв’язки з країнами СНГ були практично зведені до мінімуму, зважуючи на створення Митного союзу ЄАЕС.

Український експорт складається переважно із сировини (за результатами 2016 року продукція агропромислового комплексу, металургійної та хімічної промисловості та мінеральної сировини становила 70% експорту), що свідчить про неефективне використання ресурсів, ставить українську економіку в залежність від коливань цін на світових ринках і містить потенційні ризики для економічної і соціальної стабільності.

На сьогодні українські підприємства стикаються з численними перешкодами у ході своєї зовнішньоекономічної діяльності, що пов’язано з недостатнім рівнем якості послуг з підтримки торгівлі, які є доступними для підприємств.

“Зацікавлені центральні органи виконавчої влади, установи та організації, до компетенції яких віднесені питання розвитку міжнародної торгівлі, повинні утворювати єдину цілісну систему, мати ефективний механізм координації своїх дій та надавати підприємствам, зокрема малим та середнім, широкий спектр послуг, необхідних для їх успішної діяльності на зовнішніх ринках. Такими послугами мають бути, зокрема, поширення інформації про чинні умови та можливості виходу на нові ринки, надання консультацій щодо визначення зовнішнього попиту на товари (роботи, послуги), надання практичних рекомендацій стосовно вдосконалення продукції з метою підвищення конкурентоспроможності на міжнародних ринках.

Основним елементом реалізації цього стратегічного завдання є поліпшення наявної інфраструктури з підтримки торгівлі, а також розроблення дієвих фінансових рішень для підприємств і спрощення процедури торгівлі”. – йдеться в розпорядженні.

Саме тому за мету обрано розвивати потенціальні сектори. Їхній вибір здійснили шляхом поєднювання кількісних і якісних критеріїв. Зокрема, мова йде про спряння інноваціям, модернізації та створення високої доданої вартості, в яких криється перспектива для розвитку МСП, а також ті, що користуються високим попитом на світових ринках.

Оприлюднено 7 ключових секторів

  • харчова промисловість: споживчі інгрідієнти, готові харчові продукти та органічна продукція. Названий сектор має велику ресурсну базу, людський капітал, налагоджене виробництво і досвід роботи.

За підсумками 2017 року експорт української продукції сектору харчової і переробної
промисловості склав 7,4 млрд доларів та збільшився на 1,1 млрд доларів. Загальний обсяг
експорту продукції АПК та харчової промисловості становив 17,8 млрд доларів, або 41,0%
загального експорту товарів з України у 2017 році.

Обсяги експорту харчової та переробної промисловості з України у 2018 році залишились
майже на рівні попереднього року. Так, за підсумками 2018 року обсяг експорту української
продукції харчової та переробної промисловості на світовий ринок склав 7,5 млрд доларів
та збільшився у порівнянні з 2017 роком на 1,1%. Найбільше експортовано до країн ЄС
(27,3%), Індії (24,1%) та Китаю (7,7%)

До слова, згідно з даними Асоціації рибалок України, обсяг поставок закордонної риби в нашу країну в минулому році зріс на 6,2% – до 320 тис. тонн. Для порівняння, в 2015 році завезли всього 230 тис. тонн, а в 2016 – 300 тис. тонн.

У 2017 році виловили 81 875 тонн біоресурсів (Чорне море – 5 253 т.; Азовське море – 37 537 т.; Каскад Дніпровських водосховищ – 13 753 т.; р.Дунай, Причорноморські лимани, пониззя Дніпра, Дніпровський-Бузька естуарная система і інших водоймах – 5 763 т.; виростили – 19 568 т.).

“Не дивно, що брак риби на столах українців стали задовольняти за рахунок імпортних морепродуктів, яких з кожним роком все більше імпортують. Цьому сприяє і зростання попиту, який експерти пов’язують з різким зростанням цін на м’ясо і сало в 2017 році, особливо на курятину, а також зі стабільним курсом гривні, що дозволило стабілізувати ціни на імпортну рибну продукцію. У той же час, незважаючи на подорожчання цін на продукти харчування, за підсумками 2017 року Держстат зазначив подорожчання риби всього на 0,6%.”. – зауважує Олександр Чистяков, голова Асоціації рибалок України.

  • інформаційні та комунікаційні технології (ІКТ): представлений головним чином центрами з розробки програмного забезпечення, а також науково-дослідницькими та дослідно-конструкторськими інститутами.

Як згадувалось вище, ІТ-індустрія наберає обертів стосовно експорту, оскільки ще 3 роки тому – це питання залишалось “білою плямою”.

У 2017 році експорт інформаційно-комунікаційних послуг склав 1,8 млрд доларів та збільшився
на 116,7 млн доларів. Протягом 2018 року посилилась позитивна тенденція 2017 року. Так,
за підсумками 2018 року обсяг експорту цих послуг склав 2,0 млрд доларів, що більше на
16,1%. Найбільші експортні ринки у 2018 році – ЄС (39,4% загального обсягу експорту послуг
сектору), США (30,9%) та Швейцарія (8,6%).

  • технічне обслуговування та ремонт повітряних суден: представлений кількома підприємствами, зокрема в основних аеропортах країни.

“Україна належить до небагатьох країн світу, які змогли відбудувати замкнутий технологічний цикл створення і виробництва авіаційної техніки та розвинути власну авіаційну
промисловість.

Авіаційна промисловість України включає виробництво повітряних суден
та авіаційної техніки, ключових компонентів для них (наприклад, авіаційні двигуни), а
також надання супутніх послуг, до яких належать технічне обслуговування (лінійне та
високого ступеня складності), поточний ремонт та капітальний ремонт (ТОПС).
Дана Стратегія розвитку сектору технічного обслуговування та ремонту повітряних
суден («сектор ТОПС») покликана надати орієнтири для розвитку експорту з України,
подолати обмеження та бар’єри…” – йдеться в дослідженні Мінрозвитку.

  • виробництво запасних частин та комплетуючих виробів для аерокосмічної та авіаційної промисловості: українська аерокосмічна галузь є консолідованим сектором, який виробляє літаки, а аткож частини та комплетуючі до них.

За підсумками 2017 року експорт продукції машинобудування склав 5,1 млрд доларів
та збільшився на 715,0 млн доларів.

У 2018 році продовжилась позитивна тенденція 2017 року. Так, за підсумками 2018 року обсяг експорту української продукції машинобудування на світовий ринок склав 5,5 млрд доларів, що більше попереднього року на 8,3%. Найбільші експортні ринки у 2018 році – ЄС (55,8%), Росія (17,6%) та Китай (4,1%)

  • креативні послуги: реклама та зв’язки з громадськістю, ремісництво, дизайн, кіноіндустрія, індустрія моди, видавництво, візуальне мистецтво тощо.

Зазначається, експорт креативних послуг у 2017 році склав 1,1 млрд доларів та збільшився на 119,2 млн
доларів. У 2018 році посилилась позитивна тенденція 2017 року. Так, за підсумками 2018 року
експорт цих послуг склав 1,3 млрд доларів, що більше на 21,4%. Найбільші експортні ринки –
ЄС (42,7% загального обсягу експорту послуг сектору), США (30,9%) та Ізраїль (4,6%).

  • туризм: особливий потенціал мають такі види туризму як екотуризм, екстримальний, культурний, діловий та освітній.

Щомісячно ВВП країни зростає завдяки попиту туристів на міста України. Зокрема, у Львові стрімко розвивається діловий туризм. Конференції в місті принесли 1 млрд 287 млн за останній рік і значно вплинули на економічний ефект міста.

Додамо, згідно методології Міжнародного орговельного центру, окрім бізнес- та галузевих асоціацій, до розробки стратегій також залучено представників інституцій з підтримки торгівлі в Україні, зокрема торгово-промислових палат, законодавчої та виконавчої влади, офісів реформ, а також профільних українських та міжнародних експертів. Загалом понад 1500 учасників. Наразі триває вивчення та дослідження відчизняного експорту.

 

категорії
Без категоріїЕкономікаСуспільство

Публікації по темі