Після підписання угоди з ЄС, ринок кави в Україні значно розширився

Протягом останніх декількох років кавовий бізнес в Україні стрімко розвивається. Однією з головних причин є розвиток кавової галузі HoReCa, яка створила попит на категорію fresh coffee.

Протягом останніх декількох років кавовий бізнес в Україні стрімко розвивається. Однією з головних причин є розвиток кавової галузі HoReCa, яка створила попит на категорію fresh coffee.

Pro-Consulting спеціально для  InVenture провели аналітичний огляд.

Позитивно на ринок вплинуло укладення договорів про вільні поставки з провідними країнами-виробниками – В’єтнамом і Бразилією, а також вступ в дію угоди про асоціацію з ЄС щодо стандартизації товарів і послуг.

Також можна констатувати поступову зміну культури вживання кави: замість домашньої/офісної кави все частіше українці віддають перевагу каві в кафе або ресторані і кави на винос. В будинках і в офісах все частіше з’являються напівпрофесійні і професійні кавові машини, які дозволяють робити напій, який можна порівняти за якістю з кавою, приготованою в ресторані або кафе.

Сьогодні середньостатистичний українець випиває в середньому 3 кг меленої кави в рік. На вулиці він споживає близько 100 чашок кави. Причому споживання все більше зміщується на натуральну зернову/мелену каву. Майже половина споживачів на ринку вживають каву 1 раз на місяць, ще майже третина – 1 раз в 2-3 тижні. Десята частина споживачів вживають каву 1 раз в 2 місяці, 9% – 1 раз в тиждень. Лише 2% споживачів вживають каву більш ніж 1 раз на тиждень або щодня.

Виходячи з динаміки імпорту кави, в 2018 р, в порівнянні з 2017 р, обсяги зросли на 28,6%. Українське виробництво формується тими виробниками, які імпортують кавові зерна (арабіку або робусту), як сировинний продукт, а в Україні обсмажують, фасують, виробляють продукт без кофеїну і продають під своєю торговою маркою. У 2018 року виробництво зросло на 24,3%.

Дотримуючись збільшення попиту на каву, зросла чисельність кав’ярень. Цей ринок в Україні представлений невеликою кількістю великих гравців і великою кількістю дрібних операторів, які відкривають свої мобільні кав’ярні в місцях з високою прохідністю. У 2018 році тільки в Києві за минулий рік відкрилося 42 кав’ярні. Самі кав’ярні умовно можна розділити на 3 типи: мобільна кав’ярня, невеликий магазин-кав’ярня (МАФ) і кав’ярня-кафе.

Найдинамічніший сегмент – мобільні кав’ярні. Це пов’язано з невеликими початковими інвестиціями, малим терміном окупності і можливістю змінити локацію. Стандартне кавове меню включає напої, такі як американо, еспресо, лате, капучіно, рідше – фільтр-кави, флет уайт і раф. У літню пору популярні холодні кавові напої та коктейлі.

Серед факторів, які впливають на розвиток ринку кав’ярень – розмір орендних платежів, ціни на електро-і водопостачання, вподобання і смаки потенційних клієнтів, сезонність споживання. Але одним з головних факторів є рівень заробітної плати, який в Україні з початку 2017 року зріс на 82,6%.
Якщо говорити про залежність споживання кави від доходу, то частіше відвідують кав’ярні люди з доходом вище 8 тис. грн. До того ж спостерігається ще одна залежність – чим дохід вище, тим вище ймовірність, що клієнт купить не тільки каву, але і випічку або кондитерські вироби до нього.

Важливою для ринку є географія розміщення кав’ярень – у великих і туристичних містах їх більше і бізнес розвивається активніше. Лідери за обсягами реалізації – Київ, Харківська, Дніпропетровська, Закарпатська та Львівська області. Також є регіони з культурою вживання кави, де цей напій вважається традиційним (наприклад, Львів).

З розвитком ринку кави в Україні почали розвиватися ринки і супутніх товарів. Серед досліджуваних товарів для кав’ярень в Україні використовуються сиропи, топінги, готові суміші, основи для приготування гарячих напоїв (різні види фруктових чаїв). Також багато кав’ярні, крім напоїв, пропонують солодощі, тістечка та іншу випічку. Зростання популярності здорового харчування і трендів здорового способу життя додав в асортимент кав’ярень також горіхи, але продають їх як суміш у вигляді снека. Також деякі кав’ярні пропонують фруктові пюре.

Попит на ці товари може відрізнятися, в залежності від видів кав’ярень. Так, мобільні кав’ярні з додатковими продуктами в основному пропонують тільки сиропи і топпинги, МАФи – фруктові чаї, кавові напої, в які додають сироп за окрему плату, також мають кілька видів солодощів (чізкейк, горіховий і шоколадний торт, круасани, маффіни), в Водночас кафе мають широку кавову карту, різні чаї (трав’яні і фруктові), на замовлення клієнта подають десерти, легкі страви, запіканки, сендвічі, салати.

Виробництво більшості продуктів, які використовуються кав’ярнями, в Україні має свою специфіку. Так, наприклад, за підсумками 2018 року, близько 50-60% виробництва ХБІ (хлібобулочних виробів) в Україні перебувало в тіні. Певна частка тіні спостерігається і у виробництві заморожених кондитерських виробів. Така ситуація частково пов’язана з наявністю великої кількості дрібних кафе і пекарень. Виробництво кондитерських виробів в 1 пол. 2019 р, в порівнянні з 1 пол. 2018 р зросла на 41,4%.

Один з найпопулярніших десертів, який пропонує більшість кав’ярень, – чізкейк. У меню можна знайти як класичний десерт, так і його варіанти з різними смаками: чорничний, полуничний, персиковий, горіховий, шоколадний, маракуйевий. Також популярні серед українських споживачів круасани і печива, які можна їсти як в самій кав’ярні, так і за її межами (що вигідно і зручно, якщо враховувати розвитку тенденції «кава на винос»). Крім цих солодощів користуються попитом такі кондитерські вироби, як десерт «Тірамісу», шоколадний торт ( «Захер», «Брауні»), еклери й макаруни.

Окремий сегмент – це виробництво продуктів на фруктовій основі. В Україні в 2018 році виробили близько 60 тис. тонн різного роду наповнювачів, включаючи джеми, варення, повидло, і інші фруктові начинки. На ринку України продукція з досліджуваного сегмента представлена ​​такою продукцією як: топінги, сиропи, пюре. Цей вид виробництва розвивається через актив внутрішнього попиту та експорту. У 1 пол. 2019 року, порівняно з 1 пол. 2018 р виробництво фруктових наповнювачів виросло на 4,9%. У той же час, експорт зазначеної продукції за підсумками 1-2 кв. 2019 року також істотно зріс. Особливо в категорії топінгів. Також, на 41% збільшився експорт сиропів, і на 39% – фруктового пюре.

Виробництво горіхів в Україні майже на 100% представлено виключно волоськими горіхами, які не користуються великою популярністю в кав’ярнях. Тому, обсяг ринку представлений виключно іншими видами горіхів, які завозяться з-за кордону. Понад 95% горіхів, що імпортуються в Україну, є сирі або готові до розфасовки горіхи в великих упаковках. Компанії, які їх завозять, можна розділити на тих, які використовують горіхи для власного виробництва, і компанії, які реалізують горіхи оптом і в роздріб. Прикладом першого варіанту є кондитерські фабрики, які імпортує горіхи для виробництва шоколаду, цукерок, печива, торотов та інших солодощів.

За перше півріччя 2019 року, імпорт горіхів збільшився на 81%.

Молочні продукти і молочні суміші не так популярні в кав’ярнях. Серед основних причин – достатній обсяг виробництва незбираного молока, яке використовується для приготування кавових напоїв. В Україні велика частина сухих молочних сумішей представлена ​​сухими вершками, які в подальшому використовують для виробництва коктейлів та іншої харчової продукції.

Якщо говорити про зовнішню торгівлю товарами для кав’ярень в загальному, то за підсумками 1-2 кв. 2019 року, всі категорії крім основи для напоїв показали приріст обсягів імпорту. Майже в три рази збільшився обсяг імпорту топінгів, які в Україні користуються широким попитом, веди крім додавання в каву їх використовують для приготування випічки, морозива і алкогольних коктейлів.

З причини того що Україна вирощує різноманітні фрукти у великій кількості, значна частина експорту продукції досліджуваного сегмента представлена саме фруктовими наповнювачами, сиропами, топпінгами та іншою подібною продукцією.

Якщо говорити про географію експорту, то більшість вітчизняних продуктів продають до Туреччини, тоді як імпортують – в основному з країн Європейського Союзу.

Вартість кавових і коктейльних сиропів, топінгів і соусів залежить від виробника (вітчизняний або зарубіжний), смаку сиропу для коктейлю і упаковки. Так, продукція вітчизняного виробника коштує дешевше, ніж імпортна. Сироп в скляній пляшці також продається дорожче, ніж в ПЕТ. Ціна може коливатися і в залежності від місця, де купують продукт, наприклад, в інтернеті можна купити ці продукти дешевше, ніж в супермаркетах і магазинах. Тоді як для кінцевого клієнта, який купує продукцію вже в кав’ярні, ці фактори не так важливі, тут ціна варіюється в залежності від бренду продукту, а також місця розміщення і виду кав’ярні. Схожа ситуація і з кондитерськими виробами, які в МАФах можна купити дешевше, ніж в кафе.

Загалом, попит на продукцію для кав’ярень (сиропи, основи для напоїв, фруктові пюре, кондитерські вироби) безпосередньо залежить від попиту на каву, а також від доходів населення і розвитку тренда харчування поза домом. Позитивним трендом є просування кави в категорію повсякденного попиту, що вже спостерігається в деяких великих містах. Чутливість ринку до модних тенденцій і зміни уподобань покупців може зробити попит на деякі продукти нестабільним. Але ця загроза лише побічно відноситься до традиційних для кав’ярень кондитерським виробам (чізкейк, круасанів) і кавовим сиропів (особливо зі смаком шоколаду, ванілі, горіха, карамелі). Збільшення попиту на якісну продукцію змусить виробників з продукцією більш низької якості підлаштуватися під попит або піти з ринку. Це ті основні тенденції, які формують ринок сьогодні і будуть впливати на нього в майбутньому. До того ж, зі зростанням конкуренції на ринку, все частіше власники кав’ярень намагаються залучити потенційних покупців цікавим авторським дизайном і нестандартним меню. У пошуках ідей, вони використовують інформацію про кав’ярнях і тенденції в інших країнах. Тому, не виключено, що незабаром перелік товарів, які продаються в кав’ярнях України, поповниться новими видами напоїв і десертів.

 

категорії
Бізнес

Публікації по темі