За даними останніх років Україна займає одні з провідних позицій світу за експортом бобових. Експерти вже дали назви цьому тренду – «бобовий бум». Наразі перед українськими аграріями стоїть питання про те, як нам видряпатися по бобовому стеблу до вершини рейтингу за обсягами експорту бобових.
Головна ставка українських аграріїв на горох
Найбільші площі збору зернобобових в Україні в Запорізькій (78,4 тисяч Га), Харківській (59,1 тисяч Га), Одеській (48 тисяч Га) та Вінницькій (30,4 тисяч Га) областях.
До зернобобових, які вирощують в Україні, здебільшого належать горох, квасоля, нут та сочевиця. Безперечно, пріоритетним у цій галузі є горох. Він займає приблизно 70% валового збору.
«Серед найбільших за обсягом валютних надходжень від експорту зернобобових культур окремо слід виділити горох (на суму 64 326 тис. дол. США), квасолю звичайну (3 356,4 тис. дол. США), сочевицю (1 799,2 тис. дол. США) та нут (на суму 1 323,2 тис. дол. США), – надає інформацію Володимир Топчій, директор Департаменту аграрної політики та сільського господарства, згідно із відповіддю на запит ІА «Вежа. – Отже, найбільшу частку в експорті зернобобових культур займає горох (90,1% у вартісному вимірі)».
Основними імпортерами українського гороху виступають Індія (частка 23,7%), Пакистан (12,8%), Іспанія (11,7%), Ємен (7,4%), Шрі-Ланка (4,9%), Малайзія (4,2%), Польща (4,3%), Сомалі (3,7%) Бангладеш (3,6%), Кенія (2,3%), Туреччина (2,2%), Ефіопія (2,1%), Камерун (1,8%) та Непал (1,7%).
Експорт квасолі виріс на 8% у порівняні з 2017 роком (або на 247,5 тис. дол. США). Понад 87% поставок припадало на країни СС (найбільше в Румунію). Також квасоля експортувалась до інших країн, зокрема Боснії та Герцеговини Грузії, ОАЕ, Туреччини.
У 2017-18 роках площі під посіви окремо нуту зросли майже до 30 тисячі гектарів, що значно підняло його в рейтингу зернобобових культур України. Нут вітчизняного виробництва експортується здебільшого в такі країни, як Пакистан, Польща, Німеччина, ОАЕ, Ліван, Італія та Ізраїль.
«Сочевиця, як зернобобова культура також цікава передусім тим, що користується стабільним попитом на світовому агропродовольчому ринку. Вітчизняну сочевицю купують в основному Туреччина, Бангладеш, Чехія, Німеччина, Франція, Єгипет та ОАЕ», – додає Володимир Топчій.
Бобові «велетні»
Світове виробництво бобових культур, згідно з оцінками аналітиків та експертів аграрного ринку, досягає приблизно 75 млн тон на рік. Найбільшими виробниками є Індія (24% від світового обсягу виробництва), Канада та М’янма (по 7% від світового виробництва обидві).
Проте, за даними 2016 року, найбільшим експортерами бобових у вартісному вимірі були такі країни, як Кенія (частка 11,8% до підсумку), Марокко (11,6%), США (10,2%), Нідерланди (9,6%) та Гватемала (8,0%). Вони у сукупності займають 67,1% усього світового ринку торгівлі бобовими в абсолютному вимірі і 78,3% за його вартістю.
В Україні ж найбільшими агрохолдингами, які займаються виробництвом бобових, є LANDFORT, «Сварог Вест Груп» та «МРІЯ Агрохолдинг».
Загальний земельний банк компанії LANDFORT становить 37 тис. га.
Власниками компанії є Коверник Вадим Анатолійович і Боговин Віталий Вікторович. У структуру агрохолдинку входить 7 сільськогосподарських підприємств.
«Сварог Вест Груп» – мають у розпорядженні майже 80 тис. га орендованих земель у Хмельницькій, Чернівецькій та Житомирській областях України. Раніше власником компанії був Андрій Гордійчук, але в березні 2018 року в компанії виникли зміни і керівництво транформувалося у колегіальний орган управління.
«МРІЯ Агрохолдинг» обробляє майже 165 тис. гектарів землі в Тернопільській, Хмельницькій, Івано-Франківській, Чернівецькій, Львівській і Рівненській областях. Генеральним директором є Саймон Чернявський.
Стратегічно вигідна культура
За даними Держкомстату, у 2016 році бобові культури ввійшли в ТОП-5 найбільш прибуткової сільгосппродукції. Вони забезпечили виробникам понад 76% рентабельності.
В 2017 році ситуація лише покращилася. Україна зайняла третє місце у світі за обсягами виробництва гороху, а загальний обсяг виробництва бобових в Україні становив 1,2 млн тон, що в півтори рази більше, ніж у 2016.
Про динаміку розвитку бобової галузі в Україні свідчить і те, що іще шість років тому ці культури вирощували лише на півдні та в центрі країни, а в 2018 році за культивацію бобових взялися й фермери Полісся та інших північних зон.
Загалом площі посів під бобові культури в Україні лише зростають.
Станом на 1 вересня 2017 року зернобобові культури зібрали з площі 477,6 тис. га. А в 2018 році зернобобовими культурами було засіяно 568 тисяч га, що є найкращим показником за останні 15 років.
Головним каталізатором розвитку бобової галузі в Україні є ринок збуту. Це той випадок, коли попит на бобові на світовому ринку перевищує пропозицію.
Така популярність бобових пояснюється тим, що вони є замінником білка тваринного походження, а відтак в багатьох вегетаріанських країнах Азії є основою раціону.
Бобові експортуються у вигляді сировини. На території країни-імпортера у них є два шляхи: бути використаним як корм для тварин або для споживання людьми. В обох випадках сировина вже і є кінцевим продуктом виробництва.
«Світ є білково-дефіцитним, а бобові культури мають найвищий вміст рослинного білку з усіх інших рослинних продуктів. Відповідно, бобові значно дорожче коштують, за зернові культури. Отже виручка з одного гектару може бути в рази вищою», – розповідає Андрій Ярмак, економіст інвестиційного відділу Food and Agriculture Organization of the United Nations (FAO).
Також бобові – дуже посухостійкі, що дозволяє їм пережити скачки температур і довготривалу відсутність опадів, зберігши врожайність. Оскільки зараз у всьому світі спостерігається тенденція глобального потепління – бобові стають стратегічно вигідною культурою.
Лише у 2017 році експорт бобових зріс на 64% і приніс Україні 193 млн доларів США. Очікування на 2018 рік в аналітиків та експертів ще вищі.
«Україна заробляє на експорті бобових на 42% більше, ніж на експорті всіх молокопродуктів, – стверджує Андрій Ярмак. – Так, експорт бобових дає Україні більше виручки, ніж експорт меду, молокопродуктів, горіхів, свіжих фруктів навіть разом з овочами, а також більше, ніж експорт борошна, сокових концентратів і т.п. До прикладу, Узбекистан заробляє на експорті лише однією бобової культури – маш (де-факто, це – квасоля), до 0,5 млрд доларів США на рік! Отже, потенціал у нас величезний».
«За даними Державної служби статистики України за 7 місяців 2018 року було експортовано зернобобових культур в обсязі 291,4 тон на суму 71 мільйон доларів США. Порівняно з аналогічним періодом в 2017 року експорт зернобобових культур виріс на 16,1%», – надає інформацію Володимир Топчій.
Бобові не виснажують ґрунт
Збільшення виробництва бобових має позитивний ефект. «На відміну від соняшника чи кукурудзи, які ми зараз переважно експортуємо (соняшник у вигляді олії), бобові культури не тільки не виснажують ґрунти, вони їх навіть насичують азотом, який я надзвичайно дорогим та дефіцитним зараз в нашій країні. Отже, це додатковий плюс, та здешевлення виробництва тих же зернових та олійних, при включенні бобових до сівозміни», – додає Андрій Ярмак.
Симбіоз нашого ґрунту і бобів є взаємовигідним. Українські чорноземи, виявляється, добре підходять з своїм складом для вирощування цих культур. За словами Теодора Маргелоса, засновника компанії «Олейна», на чорноземах можна вирощувати від 5 до 8 тон бобових з гектару.
Вигідно для дрібного фермерства
Вирощування бобових вважається високомаржинальним бізнесом для дрібного фермерства, як повідомляють в Мінагрополітики.
«Сьогодні існує великий попит на органічні бобові у світі, зокрема, в Європі. Тому малий виробник, який зробить акцент на виробництві такої продукції, отримає додаткові можливості для збільшення прибутків. А скориставшись державною підтримкою, одним з пріоритетом якої є органічне виробництво, такий виробник зможе розвивати свій бізнес», – зазначив Віктор Шеремета, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України.
Також в Мінагрополітики повідомили, що в рамках державної підтримки для фермерів існує низка програм для розвитку підтримки малого фермерства у розвитку бобових. Серед них – дешеві кредити, 80%-а компенсація на купівлю насіння, здешевлення техніки та інші.
Не все так просто
На тлі усіх досягнень та перспектив розвиток бобової галузі в Україні стикається з певними проблемами. Перша з них – закупівля бобів.
В мінагрополітики розуміють перспективу вирощування бобових для малого і середнього фермера. Однак гроші на закупівлю бобових культур держава надає лише тим фермерам, які прагнуть до нових прогресивних технологій. До прикладу, імпортні гібриди бобових потрібно деякий час адаптовувати до місцевих кліматичних і ґрунтових умов.
Так само малі фермери не завжди знаходять двері до галузь вирощування бобових. «Протягом цього року я отримував чимало питань про те, де купити насіння нуту, сочевиці та інших, згодом питання про те, куди ж їх можна продати. Думаю, що ми цю цифру могли б значно покращити, якби системніше попрацювали з маркетингом», – вважає Андрій Ярмак.
Друга проблема – це збір бобів. Виявляється, в Україні є одиниці фермерів котрі володіють технікою для збору бобових. Інші – прибирають врожай руками. За таких умов значна частка посівних площ залишається незібраною, трапляється, що втрачають і до 20% урожаю.
«Багато проблем, про які говорять виробники і експортери – це нормально. Будь-який системний бізнес на початку стикається з цілою низкою проблем. Втім вони поступово знаходять вирішення. Інакше не було б таких обсягів експорту», – пояснює Андрій Ярмак.