“Українці – більше не нація гречкосіїв”, – Сергій Громовий

Зараз рентабельність культури різко знижується

В 2016 році Україна стала третьою країною в світі за експортом гречки. У цій галузі ми поступилися лише Росії та Китаю. Раніше 30% гречки, яку імпортував Європейський союз, була українського виробництва. Натомість зараз Україна різко втрачає своє звання “гречкосія”.

Головні гречкосії України

Найбільшими агрохолдингами в Україні, які займаються вирощуванням гречки, є великі агрохолдинги “Мрія” та “Агротон”.

“Мрія Агрохолдинг” обробляє майже 165 тисяч гектарів землі в Тернопільській, Хмельницькій, Івано-Франківській, Чернівецькій, Львівській і Рівненській областях. Генеральним директором є Саймон Чернявський.

Земельний банк “Агротон” становить 122 тисячі гектарів. Компанія веде свою діяльність на Сході України. Засновником та головою агрохолдингу є Юрій Журавльов.

Стратегічно невигідна культура

Згідно з даними Мінагрополітики, у 2016 рентабельність гречки становила 87,5%. Нею в Україні було засаджено 154,3 тисячі гектарів, а сума експорту склала 269,1 тисяч доларів США.

У 2017 році площі посівів були збільшені до 188,8 тисяч гектарів, а сума експорту зросла до 292,9 тисяч доларів США. Проте рентабельність культури знизилась до 32,7%, тобто більше, ніж на половину.

“Така рентабельність та різке падіння пов’язано лише із ажіотажем та штучно притягнутою “за вуха” потребою українців у гречці. Гречка як круп’яна культура для заробітку висівається мало. Більшість просто як бджолиний полігон на “неудобьях”. Принаймні у великих підприємств. Малі господарства полюбляють займатися гречкою через те, що додаткових витрат, окрім насіння немає жодних. Ось і рентабельність вся”, – вважає Віталій Андрющенко, головний технолог компанії “Кернел Трейд”.

Сергій Громовий, виконавчий директор Міжнародної Асоціації Гречки, прогнозує, що наступного року Україна скоротить посіви цієї культури більше, ніж на половину. У 2019 році її посіють 40-50 тисяч га. У зв’язку із цим гречка припиняє бути для нас стратегічною культурою.

“Українці – більше не нація гречкосіїв. Ми зникаємо з цього поля. Ми уже перестали вирощувати гречку. Наступного року її практично не посіють.

Наприклад, у 2000 році ми сіяли майже 500 тисяч га гречки. Це був найвищий показник за усю незалежність України. Врожайність гречки становить 1 тону з гектару, тобто ми вирощували 500 тисяч тон гречки. 300 тисяч ми споживали, а 200 тисяч – експортували. Здебільшого нашу гречку купували країни СНД, країни Кавказу та трохи імпортувала Європа.

Тепер же ситуація кардинально змінилася у зв’язку з реформою сільського господарства. У агрохолдингів зник інтерес до вирощування гречки. Адже гречка – це нішева культура, її вирощують у 24 країнах світу. Тому ця культура не є біржовою.

Ми прогнозуємо, що у 2019 році її посіють лише 40-50 тисяч га. Половина з цього буде насіннєвими посівами (не на продаж). Решта – товарні посіви. Тепер гречка вже далеко не наша стратегічна культура”, – вважає Сергій Громовий.

Не вигідно дрібним фермерам

Не лише великим агрохолдингам, але й дрібному фермеру буде не вигідно сіяти гречку.

“Розрахунки показують, що дохід з гектару для фермера становить 5 тисяч грн. Середня вартість сплати за землю і затрати на вирощування будуть більшими. Тобто рентабельність вирощування гречки для фермерів взагалі мінусова. Ця культура стає збитковою. Гречку сіють невеликими обсягами ті, хто тримає пасіку, щоб бджолам було де працювати. Засівають 20-30 гектарів”, – додає Сергій Громовий.

Медова кооперація

Гречка вважається дуже нектароносною культурою. Така комбінація двох галузей (вирощування гречки та вирбництво меду) є вдалою. Фактично робота бджіл на таких посівах вигідна тим, що багато сільськогосподарських і диких нектароносів до липня (коли квітне гречка) вже відцвітають – гречка виявляється єдиним джерелом нектару.

Для медозбору гречку висівають у 2-3 строки з інтервалом 10-15 днів. Завдяки цьому можна подовжити період медозбору. Також важливо насіння гречки висівати, коли ґрунт прогріється до 12-15 °С.

Загалом медопродуктивність гречки залежить від сорту, агротехніки й інших умов і коливається між 53-100 кг з 1 га. Бджоли значно частіше відвідують квіти гречки, якщо остання висівається на орній землі, широкими рядами, а попередниками її були озимі й бобові культури. Адже, нагадаємо, бобові позитивно впливають на сівозміну.

Проблеми галузі вирощування гречки

В Україні спостерігається низька технологічність вирощування гречки. Більшість виробників відводять під неї не більше 10-20 га. А головною причиною того, що аграрії відмовляються вирощувати гречку, є дешева імпортна крупа здебільшого її імпортують з Росії. Така гречка має низьку якісь. За хорошої урожайності з одного гектару посівів гречки можна отримати до 12 тисяч гривень чистого прибутку. Проте для цього важливо, щоб гречка була справді хорошої якості. Більша частина крупи, яка зараз є на українському ринку, не відповідає вимогам і не приносить бажаного результату врожайності.

“Російська гречка вирощується в сибірських умовах і щоб довести її до відповідної кондиції, гречку висушують при температурі 130-140°С, тим самим вбиваючи в ній все корисне. Везуть в Україну російську гречку через Казахстан. Тут її фасують, розсипають і продають під виглядом української. Але дешевше. Собівартість такої гречки в Росії – 3 гривні. Росія вибила нас із європейського ринку своїми демпінговими і цілеспрямованим діями. Зараз Росія займає лідируючі позиції  в експорті гречки у Європу”, – пояснює Сергій Громовий

Шляхи вирішення проблеми

Міжнародна Асоціація Гречки пропонує три головних кроки, які потрібно зробити для того, аби Україна відновила свої “гречані” позиції.

Рішенням стане, по-перше, внесення дотації на гектар вирощування гречки на рівні не менше 5 тисяч гривень, для того, аби хоча б закрити орендну плату за землю.

По-друге, зобов’язати державні підприємства вирощувати певний відсоток площі гречки.

І по-третє, заборонити імпорт гречки з Росії, в тому числі тієї, що йде через Казахстан.

Проте забороняти імпорт цієї гречки Україна не збирається. Принаймні так зазначають у Мінагрополітики. На їхню думку, вводити ембарго на таку нішеву культуру, як гречка недоцільно: це може спричинити суттєве зростання ціни на українському ринку.

Міжнародна Асоціація Гречки ж дивиться на ситуацію глибше і пояснює цю відмову прагненням влади зберегти свій бізнес.

“Казахстан є найбільшим експортером гречки в Україну і водночас, він є найбільшим імпортером українського шоколаду. Щомісяця він закуповує шоколад з України на 18 мільйонів доларів, який потім, імовірно, йде і в Росію. Тому наша влада не хоче займатися цим питанням і вбиває позиції України по вирощування гречки”, – додає Сергій Громовий.

категорії
БізнесНовини Львівщини

Публікації по темі