Hyperloop проти українських електричок – чи буде в Україні вакуумний потяг?

В Україні досі не вщухають надії на відкриття вакуумного потягу Hyperloop. Втім чи реально реалізувати такий проект в країні з нестабільною економікою, низькими зарплатами та малою купівельною спроможністю?

В Україні досі не вщухають надії на відкриття вакуумного потягу Hyperloop. Втім чи реально реалізувати такий проект в країні з нестабільною економікою, низькими зарплатами та малою купівельною спроможністю?

У лютому 2018 року міністр інфраструктури заявив про намір створити в Україні компанію Hype.UA, котра займатиметься розробкою проекту вакуумного потягу Hyperloop в Україні.

Концепцію швидкісного потягу розвивали дві компанії: Hyperloop Transportation Technologies и Hyperloop One. Вже була представлена концепція карти світу з нанесеними на неї гілками для пневмопоїзду. На карті також були присутні українські міста такі як Дніпро, Київ, Одесса, Харків Донецьк та Кривий Ріг.

Для реалізації такого проекту в Україні не вистачає коштів, та кадрового потенціалу котрий хоч наближено розуміється на технології Hyperloop. Як зазначав тоді ж міністр інфраструктури, побудують швидкісний потяг в Україні за допомогою інвесторів котрі вкладуть кошти в Україну, та українських приватних компаній котрі будуватимуть інфраструктуру для новітнього потягу.

Не пройшло і пів року від перших заяв, як Володимир Омелян, 14 червня, підписує меморандум із генеральним директором компанії Hyperloop, в котрій передбачається спільна розробка технології та спільний пошук інвесторів проекту.

Поки Міністерство інфраструктури чекає на «добру фею», можна оцінити реальну ситуацію в країні.

Володимир Гройсман оголошує на всю країну про те, що зовнішній борг України «непідйомний», на Закарпаття їздять електрички у котрих не закриваються двері та не має води, а про швидкість у 80 км/год більшість пасажирів «Укрзалізниці» можуть лише мріяти.

Натомість Володимир Омелян вірить у світле майбутнє Hyperloop. На його думку, це для нас шанс вирватись у майбутнє. «З появою Hyperloop з/д рух в 500-600 км йде у минуле», – міністр інфраструктури Олександр Омелян.

Тут варто зазначити, що у 2013 році будівництво одного кілометру Hyperloop оцінювали в 10,56 млн дол. У 2016 році дана оцінка зросла до 16‐18 млн. дол. за км., без урахування придбання земельної ділянки.

Аби проект Hyperloop був окупним в недалекому майбутньому вартість квитків буде захмарною для українців. Чи знайдеться велика кількість людей котрі будуть готові витрачати такі кошти питання риторичне.

«Якщо взяти існуючу залізницю, то ті гроші, які витрачаються на квиток, покривають 35-40% від собівартості перевезення в старих вагонах. Якщо ми, наприклад, побудуємо швидкісну залізницю – ціна квитків зросте в рази. Готових платити в Україні немає. А якщо говорити про високошвидкісну залізну дорогу, де йдеться про мільярди доларів інвестицій – це ще більше зростання вартості. Чи є в Україні люди, які готові платити 400-500 доларів за квиток?» – Зазначив директор Центру транспортних стратегій Сергій Вовк в коментарі виданю «Сегодня» у лютому 2018 року.

Тож можна зробити висновок, що в Україні не можна гарантувати окупність інвестицій у Hyperloop, а тим паче дохід цього проекту. Втім чи вдасться компанії Hype.UA відшукати інвестора, котрий захоче не просто вкласти гроші, а подарувати їх не отримуючи нічого у замін, доволі цікаво.

Зазначимо, у світі ідею із швидкісним потягом почали реалізовувати набагато швидшими темпами.  У 2014 році у Лос-Анджелесі був створений інноваційний центр котрий займається проектуванням та тестуванням компонентів системи. У 2016 в штаті Невада відкрився перший завод по виробництву Hyperloop під назвою Metalworks, тоді і відбулось будівництво майданчика для тестування.

У 2016 році компанія змінила назву із Hyperloop One на Virgin Hyperloop One. Причиною такої зміни став інвестиційний вклад міліардера Річарда Бренсона. На час коли у 2016 році ринкова вартість компанії перевищила 700 млн доларів, сумарна сума інвестицій в проект вакуумного потягу становила 245 млн доларів.

Марія Бобра, ІА Вежа

категорії
ЕкономікаНовини

Публікації по темі