НБУ контролюватиме небанківський ринок: що зміниться

З 1 липня 2020 року Національний банк відповідатиме за значну частину небанківського фінансового ринку.

З 1 липня 2020 року Національний банк відповідатиме за значну частину небанківського фінансового ринку.

Так, 12 вересня Верховна Рада ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг» (№1069-2), метою якого є скорочення кількості регуляторних та контролюючих органів на ринках небанківських фінансових послуг шляхом розподілу функцій Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, між іншими органами, що здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг. Національний банк стане регулятором страхових, лізингових, фінансових компаній, кредитних спілок, ломбардів та бюро кредитних історій, а НКЦПФР регулюватиме недержавні пенсійні фонди та фонди фінансування будівництва.

Станом на 2019 рік,  в Україні є майже 2000 небанківських фінансових установ із загальними активами орієнтовно 215 млрд. Тож НБУ підготував проект Біла книга “Майбутнє у регулюванні небанківського фінансового сектору”, де описано ці зміни. Проект опубліковано на сайті Нацбанку.

Що зміниться?

Під контролем НБУ опиняться кредитні установи, страховики та страхові посередники, інші фінустанови, НКЦПФР здійснюватиме нагляд за собами, що діють на фондовому ринку та у системі накопичувального пенсійного забезпечення.

Залучення коштів від широкого загалу обмежать

Як зазначають в НБУ, потрібно котролювати залучення коштів широкого загалу для надання фінансових послуг. Такі обмеження 3 2016 року застосовуються щодо залучення коштів від фізичних осіб. Однак згідно закону стосуватимуться і залучення від юридичних осіб. Тобто фінаустанови зможуть залучати кошти від банків, акціонерів, будь-яких інших осіб на умовах субординованого боргу, а також решти фінустанов.

Крім того, залученими не будуть вважатися кошти, що сплачуються на користь страхової компанії в якості страхових внесків, а також кошти, надані платіжній організації для здійснення грошового переказу, та плачені як авансовий платіж за договором фінансового лізингу. Таким чином, у небанківському фінансовому секторі залучення поворотних коштів від фізичних осіб буде дозволено лише кредитним спілкам, а також таке залучення коштів має обов’язково поєднуватися з діяльністю з надання кредитів.

Спрощення системи ліцензування

Нацбанк планує зменшити кількість процедур для доступу на ринок. Наприклад, проводитимуть одночасні реєстрації в якості фінансової установи та отримання ліцензії на один чи декілька видів фінансових послуг. При первинному ліцензуванні оцінюватимуть ділову репутацію власників, професійну придатність керівників, структуру власності та джерела фінансування. Також НБУ перевірятиме дотримання вимоги до початкового капіталу та запровадить обов’язкову оцінку бізнес-плану. Окрім цього, на стадії первинного ліцензування НБУ  даватиме базову оцінку стану системи корпоративного управління компанії, аби перевірити чи могла б така система забезпечити належний рівень виявлення, моніторингу, контролю та управління ризиками.

Відзначимо, компанії, що ведуть певний нефінансовий бізнес та хочуть розпочати надання фінансових послуг, зможуть звернутися до НБУ за ліцензією. До таких компаній встановлюватимуться особливі вимоги для зміни структури активів і пасивів.

Розширять пруденційний нагляд

НБУ наголошує, що пруденційний нагляд стане обов’язковим у страховому сегменті, для кредитних спілок та інших кредитних установ, та фінансових установ, що надають послуги з переказу коштів.  Зокрема, запровадять пропорційне регулювання, розподіливши установи на великі (системні), середні та малі. Відповідно, Національний банк планує застосовувати до таких установ різні пруденційні нормативи в залежності від того, які ризики для клієнтів та фінансової системи може нести їх неплатоспроможність. Зазначимо, усі страхові компанії підлягатимуть пруденційному нагляду з боку регулятора.

Також створять “Фонду гарантування вкладів у кредитних спілках (або включення кредитних спілок “під парасольку” Фонду гарантування вкладів фізичних осіб) та утворення “Фонду гарантування страхових виплат за договорами страхування життя”. Участь у таких фондах буде обов’язковою для всіх кредитних спілок, що залучають депозити від членів-фізичних осіб та для
страховиків життя.

Особливу увагу приділять фінустановам, що виконують переказ коштів. Наглядатимуть за тими установами, які впродовж певного періоду проводять перекази на суму, що перевищує визначену граничну суму переказів.

Скорочення документації

Національний банк може скасувати застарілі форми щодо обсягів звітності. Також можливою є зміна періодичності подання певних форм звітності та запровадження вимог щодо подання фінансовими установами виключно електронної звітності.

Корпоративне управління

Створять нову модель корпоративного управління. Вона базуватиметься на регулюванні через систему вимог та добровільних для виконання рекомендацій. Планують перехід до ризик-орієнтованої моделі управління, яка спрямована на моніторинг та виявлення ризиків.

Захист прав споживачів

Порушення правил надання фінансових послуг, виявлені при перевірках фінансових установ або за результатами розгляду скарг споживачів, будуть підставою для застосування до установ значних “стримуючих” штрафів.

Нагадаємо, ВРУ одержала на розгляд законопроект 6 вересня, а 16 жовтня він повернувся з підписом президента. Однак подібний законопроек пропонували ще у 2015 році та визначено президентом, як невідкладний, але отримав таблицю поправок.

категорії
ЕкономікаНовини Львівщини

Публікації по темі