“Проект держбюджету на 2019 рік – це ксерокопія цьогорічного бюджету”, – Андрій Новак

А велика банківська чистка не дала нічого, окрім втрати вкладниками їхніх коштів.

У проекті держбюджету на 2019 рік закладені ще менші темпи розвитку ВВП, ніж цьогоріч. Паралельно відбувається скорочення прямих іноземних інвестицій в Україну, а вільні економічні зони перетворилися на вільні економічні податкові діри. Про реалії проблем економіки України та шляхи їх вирішення розповів Андрій Новак, український економіст, політолог та громадський діяч.

Які стратегічні рішення для економіки України зараз нагально потрібні?

Економіка – це не та сфера, де одним рішенням, одним законом можна вирішити всі проблеми. Це надто багатогранний організм з сотнями, тисячами взаємозв’язків. Для того, аби вона розвивалася, потрібна, перш за все, модель розвитку. Ми не можемо приймати жодних стратегічних рішень без попередньо сформованої моделі, стратегії загалом. На жаль, у нас її зараз немає. А якщо немає стратегії – то немає й чітких цілей, завдань, які би виконувались вниз, по всій вертикалі влади. Саме через відсутність економічної моделі, Україна стоїть на місці.

Гаразд, що потрібно для створення цієї моделі?

У своїй основі модель розвитку – це науково-економічна розробка, яка повинна бути прийнята до виконання політичною і бізнес елітою. Перший необхідний крок – це і є формування консенсусу політичної бізнес-еліти. Аби щось робити потрібно прийняти одноголосно те, що ми будемо реалізовувати загальнодержавну стратегію, а не цілі конкретних осіб. Парламент, у свою чергу, повинен слідувати цій економічній моделі абсолютно незалежно від того, хто на яких виборах переміг чи програв.

Андрій Новак. Фото з 112 Україна.

Як ви оцінюєте проект держбюджету на 2019 рік?

Проект держбюджету на 2019 рік структурно та у всіх співвідношеннях між дохідною та витратною частинами, між державним та місцевими бюджетами, – це є ксерокопія цьогорічного бюджету. Просто взяли бюджет на 2019 рік, додали інфляцію по кожній статті, десь трохи більше, десь трохи менше – і ось так вийшов проект бюджету на 2019 рік. Саме тому в новому бюджеті закладено зменшення темпів росту ВВП. Якщо цьогорічні показники становили 3,3-3,5%, то в проекті бюджету на 2019 рік закладено лише 3%. Уряд сам визнає, що через відсутність будь-яких економічних реформ та стратегії розвитку економіка й надалі стоятиме на місці.

А при нашій низькій економічній базі показник росту у 3% не відчує ні громадянин України, ні приватний підприємець. Для того, аби ми побачили розвиток економіки, нам потрібен ріст ВВП як мінімум 6-7%.

Як можна активізувати темпи росту ВВП?

Темпи росту ВВП можна активізувати лише справжніми економічними реформами митної, податкової, бюджетної, банківської сфери та інших. Фактично потрібно реформувати усе, бо зараз ви не знайдете жодної сфери економіки України, де ситуація в порядку. Та й взагалі не можна виривати з контексту якусь одну галузь, адже всі вони є загальнодержавними. Навіть ті вільні економічні зони, яких в нас зараз 22, демонструють показники, що не зовсім відрізняються від загальнодержавних. Фактично, всі вони перетворилися на вільні економічні податкові діри, а свій статус використовують для ухилення від податків.

Щодо податків, які реформи в першу чергу потрібні в податковому законодавстві, на Вашу думку?

Ставки оподаткування, в порівнянні з Європейськими країни, в нас не є високими. Проблемою є перенасичення податками, зборами, митами. Податкову систему треба кардинально спрощувати. Загальносвітова тенденція така: чим простіша податкова система країни – тим ця країна є інвестиційно привабливішою.

Найкращим прикладом зараз є арабські країни. Вони зробили наскільки спрощену податкову систему, що капітал з усього світу тече туди. Хоча єдиний привабливий ресурс цих країн – це нафта. Світові інвестори шукають на карті країни, де працювати зручно, безпечно, прогнозовано.

Які перспективи в України отримати зовнішні інвестиції у 2019 році?

Після прийняття нового держбюджету йде мова з МВФ про транш в розмірі 3,9 млрд доларів. З цими грошима пов’язані і кошти ЄС – 1 мільярд євро, який розблокується після надходження траншу. Це те, на що Україна може розраховувати.

Якщо говорити про інвестиції, то зараз динаміка приблизно така: за 2017 рік в Україну надійшло менш 2 мільярдів доларів прямих іноземних інвестицій. Показник впав на 40%, якщо брати до порівняння 2016 рік, коли сума зовнішніх вкладень була на рівні 3,5 мільярдів доларів. У 2018 році і надалі ситуація буде такою ж, як минулоріч.

Показник прямих іноземних інвестицій – основний показник економічної привабливості країни, і, на жаль, зараз цей показник скорочується.

Які головні причини скорочення прямих іноземних інвестицій?

У нас звикли вважати, що головною причиною є корупція, а я вважаю, що винна далеко не корупція. Причиною скорочення є непрогнозованість грошово-кредитної системи, валютного курсу, НБУ загалом. Перед інвестицією компанія чи приватний власник робить бізнес-план. І для серйозних інвестицій таких план треба скласти мінімум на 10 років. А як у нас можна написати бізнес-план на 10 років, коли у нас податкові, митні, адміністративні зміни відбуваються щотижня? Інвестор бачить, як працює Уряд і Нацбанк та розуміє, що тут не можна спрогнозувати, що буде навіть післязавтра.

Щодо роботи Нацбанку і банків загалом, чи велика чистка 2016 року дала хоча б частково ті результати, які передбачалося?

Результатом великої чистки стала ліквідації половини банків України разом із вкладами. Більшість тих банків, яких позбавили ліцензій, були абсолютно здоровими. Не було жодної потреби їх ліквідовувати. Так, проблемні банки були, але вони не становили навіть половини закритих. Найбільшим прикладом негативного результату чистки є націоналізація «ПриватБанку». До чистки, це був банк №1 в Україні, найнадійніший, з розвиненою інфраструктурою банківських послуг, більше того, він уже вийшов на зовнішні ринки. Тому так звана «велика чистка» несла дуже суб’єктивний характер і служила винятково інтересам ініціатора.

Що вже говорити, коли після цього зачищення, НБУ щороку піднімає облікову ставку. Зараз вона вже на рівні 18%. При такій обліковій ставці кредити у банках від 25 і до понад 30% річних у гривнях. То які потрібні чисті надприбутки, щоб мати можливість щороку 30% повертати банкові?

Інша проблема в банківській системі України – відсутність «довгих грошей». 75% вкладів – терміном до року, 50% – терміном до півроку. Фактично банки можуть заробляти лише швидкими спекулятивними операціями. Тому фактично велика банківська чистка не дала нічого, окрім втрати вкладниками їхніх коштів.

Які кроки потрібні, щоб зміцнити банківську систему України?

У сфері монетарної політики, яку проводить Центробанк України головними є три речі: стабільність курсу національної грошової одиниці, доступність кредитних ресурсів, надійність банківської системи.

Гривня була введена 1996 року, тобто 22 роки – дуже коротка історія для грошової одиниці. Але навіть за ту коротку історія, нацвалюта вмудрилася девальвувати з курсу 1,6 гривень за долар до 28 гривень за долар. А разом із гривнею всі ці 22 роки девальвує і вся наша економіка. Тож, перше – поки ми не стабілізуємо курс гривні раз і надовго, все інше в монетарній політиці не має значення. Друге – поки ми не опустимо облікову ставку, а тоді й кредитні відсотки до 5-6% – все інше не має значення. І третє – поки ми не припинимо банкопад і втрату вкладниками їхніх коштів, все інше – дрібне і не має значення! Це – програма мінімуму, без якої говорити про фінансову стабільність в Україні неможливо.

Ви згадували про корупцію, які, на Вашу думку, головні шляхи її мінімізації?

Корупція є у всіх країнах. Але в тих державах, які ми називаємо цивілізованими, вона видима лише на самій верхівці. На середній, а тим більше, на низовій ланці її майже немає. У нас, на жаль, корупція від самого верху до самого низу. Щоб її викорінити є лише один варіант – мінімізація людського фактору. Робота, перш за все державних органів, повинна максимально переводитися в автоматичний режим. Зараз є величезний вибір комп’ютерних програм, тому на кожному етапі, де це тільки можливо, потрібно зменшити присутність людини.

Якщо почати всі потрібні зміни вже зараз, за Вашим прогнозом, коли в економіці України буде очевидний результат?

Економіка це – безперервний процес, це – динаміка, яка має свій імпульс. Якщо ваш поштовх збігається з вектором руху того імпульсу, то, очевидно, все буде рухатися з подвійною силою. І тоді позитивний результат, який буде відчутним для громадянина, можна очікувати вже за кілька кварталів. За умови, якщо все відбудеться швидко. Адже досвід успішних країн підказує, що реформи ефективні тоді, коли їх не затягують в часі.

категорії
ЕкономікаІнтерв'юНовини Львівщини

Публікації по темі