Щорічний Звіт з оверсайта: 10 основних фактів про оверсайт інфраструктур фінансового ринку у 2020 році

Щорічний Звіт з оверсайта: 10 основних фактів про оверсайт інфраструктур фінансового ринку у 2020 році

Національний банк прозвітував про свою діяльність з оверсайта за 2020 рік та опублікував черговий Звіт з оверсайта інфраструктур фінансового ринку (далі – Звіт).

Про це повідомляє НБУ.

Звіт описує діяльність Національного банку з оверсайта, що є важливою функцією центрального банку, спрямованою на забезпечення надійного та ефективного функціонування інфраструктур фінансового ринку.

“Ми підтримуємо принципи прозорості та щорічно звітуємо про виконання функції оверсайта. Наша мета – зменшення будь-яких ймовірних ризиків у роботі інфраструктур фінансового ринку – платіжних систем та інфраструктур фондового ринку, – підкреслив директор департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Національного банку Андрій Поддєрьогін. – Для цього ми постійно взаємодіємо з інфраструктурами фінансового ринку, здійснюємо моніторинг та оцінювання їх діяльності, вивчаємо світові тенденції, упроваджуємо кращий досвід провідних країн світу та міжнародні стандарти оверсайта, стимулюємо учасників ринку до приведення своєї діяльності у відповідність до цих стандартів”.

Наводимо основні факти зі Звіту:

  • у 2020 році Національний банк здійснив комплексне оцінювання на відповідність міжнародним стандартам системно важливої платіжної системи в Україні – Системи електронних платежів Національного банку (СЕП) та системно важливої інфраструктури фондового ринку – центрального контрагента ПАТ “РОЗРАХУНКОВИЙ ЦЕНТР З ОБСЛУГОВУВАННЯ ДОГОВОРІВ НА ФІНАНСОВИХ РИНКАХ”. За результатами цього оцінювання Національний банк розробив рекомендації, що дадуть можливість наблизити їх діяльність до міжнародних стандартів;
  • у липні 2020 року Національний банк підписав Меморандумом про взаєморозуміння з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПРФ). Цей документ створив основу для виконання Національним банком функції оверсайта за інфраструктурами фондового ринку. Крім того, регулятор домовився разом із НКЦПРФ працювати над змінами до законодавства, щоб  закріпити відповідні повноваження Національного банку;
  • у 2020 році Національний банк продовжував удосконалювати ризик-орієнтований оверсайт. Так, за прикладом провідних центральних банків світу було розроблено Систему показників для моніторингу за системно важливими платіжними системами. У Звіті вперше представлено результати моніторингу діяльності єдиної на сьогодні в Україні системно важливої платіжної системи – СЕП, зокрема, за такими показниками як роль платіжної системи в економіці країни, навантаження на платіжну систему, розподіл операцій між найбільшими учасниками, взаємозалежність з іншими інфраструктурами фінансового ринку;
  • зважаючи на рекомендації міжнародних фінансових інституцій, у 2020 році Національний банк розробив для об’єктів оверсайта Методичні рекомендації щодо управління операційним ризиком. Документ спрямований на оперативне виявлення кіберзагроз, кібератак, кіберінцидентів, визначення їх наслідків, мінімізації їх впливу, встановлення часу відновлення здійснення/надання критичних операцій/послуг, забезпечення зберігання інформації про клієнтів, підвищення надійності платіжних систем, захист інтересів користувачів;
  • на кінець 2020 року в Україні було зареєстровано 48 платіжних систем та дві системи, створені НБУ (СЕП і НПС “ПРОСТІР”). Загальна кількість учасників платіжних систем (крім СЕП) становила 129 фінансових установ (69 банків та 60 небанківських установ). Також щороку Національний банк визначає перелік значущих платіжних систем в Україні. Системно важливою платіжною системою залишається СЕП, статус соціально важливих підтвердили п’ять платіжних систем (“MasterCard”, “Visa”, “NovaPay”, “Western Union” та “Поштовий переказ”), до категорії важливих увійшло сім платіжних систем;
  • за сумою здійснених операцій в Україні на першому місці – платежі, здійснені в СЕП (44,8 трлн грн або 91,4 % від загальної суми операцій у платіжних системах). Сума цих платежів за 2020 рік більше ніж у 10,7 раза перевищила ВВП України (у 2019 році цей показник становив 8,8 раза), що свідчить про важливу ролі СЕП у економіці країни;
  • за кількістю здійснених операцій в Україні на першому місці карткові платіжні системи – майже 6 млрд шт. (84,7% від загальної кількості операцій у платіжних системах), що на 18,6% більше, ніж у 2019 році. Водночас сума операцій, здійснених у карткових платіжних системах, минулого року зросла порівняно з 2019 роком на  10,6% до 3 957,3 млрд грн. Упродовж 2020 року продовжували збільшуватися безготівкові платежі з використанням платіжних карток. Так, кількість таких платежів зросла на 25,1% до 5 211,2 млн шт. (86,9% від загальної кількості), а сума – на 22,8% та досягла 2 208,7 млрд грн (55,8% від загальної суми операцій з картками);
  • минулого року розвивалася і НПС “ПРОСТІР”. На кінець 2020 року держателям карток “ПРОСТІР” для здійснення оплати товарів та послуг були доступні 366 тис. торговельних платіжних терміналів (98,3% від загальної кількості терміналів в Україні), кількість банкоматів, що приймали платіжні картки “ПРОСТІР” становила 16,5 тис. шт. (87,7% від загальної кількості банкоматів України). Станом на кінець 2020 року 93% суб’єктів господарювання, які працюють у сфері електронної комерції, приймали до сплати картки “ПРОСТІР”. Також у 2020 році в Україні з’явився новий продукт – кобейджингова картка ПРОСТІР-UnionPay International. Така картка поєднує в собі технології двох платіжних систем та працює за кордоном;
  • за 2016–2020 роки обсяг переказів у межах України через системи переказу коштів зріс більш ніж удвічі. Україна залишається країною-реципієнтом транскордонних переказів. Упродовж 2020 року сума коштів, отриманих в Україні з використанням міжнародних систем переказу коштів, майже вп’ятеро перевищувала суму коштів, відправлених за її межі;
  • упродовж 2020 року Національний банк опрацював досвід Європейського центрального банку та інших провідних інституцій світу з метою запровадження в Україні оверсайта за платіжними інструментами, схемами, електронними та цифровими грошима. Цей досвід враховано в проєкті нового Закону України “Про платіжні послуги”, який на початку 2021 року Верховна Рада України прийняла в першому читанні.
Довідково

Звіт з оверсайта інфраструктур фінансового ринку регулятор публікує щорічно, дотримуючись рекомендацій міжнародних фінансових інституцій та практики центральних банків провідних країн світу. Уперше документ був оприлюднений у 2019 році.

Відповідно до світової практики та міжнародних стандартів виокремлюють п’ять інфраструктур фінансового ринку, за якими здійснюється оверсайт:

  • платіжні системи;
  • центральні депозитарії цінних паперів;
  • системи розрахунків у цінних паперах;
  • центральні контрагенти;
  • торгові репозиторії.
категорії
Економіка

Публікації по темі