Три тижні роботи нового енергоринку: енерговитратні виробничі цехи закриваються, через нові тарифи

Новий ринок електроенергії: під ударом виявилось кожне велике виробництво в країні.

Після кількох тижнів роботи нового ринку електроенергії в Україні склалася критична ситуація, коли підвищення цін на електроенергію дуже сильно впливає на конкурентоздатність українських підприємств: вони фактично закривають енерговитратні виробничі цехи, бо не взмозі витримати таких тарифів.

Про це зазначає в прес-релізі  Компанія ETG.UA,  – незалежний провайдер енергії, лідер енергетичного ринку природного газу в Україні.

Новий енергетичний ринок був запущений в Україні 1 липня 2019 року. Зростання ціни на 30%, зупинка енерговитратних виробництв, скорочення персоналу – результати роботи в нових умовах. Всі його учасники зіткнулись з викликами: ринок постачання електроенергії динамічний, потужності генерації не розвинені, а джерела покриття небалансів обмежені, замість планованих 4х ринків працює тільки один – «на добу наперед».

«Перша декада роботи ринку показала: оператор системи передачі не готовий до оперативного зведення почасового балансу і підведення необхідних підсумків. Відсутня модель комерційного обліку й досі не був зведений баланс за перший день роботи: учасники не бачать результатів роботи ринку. Розрахунок небалансів так і не був зроблений, відповідно, це створює певну нервозність серед учасників. Балансуючий ринок не запущений, через що ми не можемо зрозуміти остаточну структуру ціни», – говорить СЕО компанії ETG.UA Володимир Шведкий.

Така нестабільна ситуація тривожить і постачальників, і великих промислових споживачів. Останнім необхідно терміново міняти підходи до взаємодії зі своїм провайдером енергії. Нова модель ринку вимагає від них відповідального планування, інакше – значні витрати як у разі значного дефіциту, так і профіциту.

Дефіцит електроенергії (відхилення від плану в більшу сторону), що купується, буде балансуватись постачальником за рахунок споживача за ціною вище за ринок «на добу наперед». Профіцит (відхилення факту від плану в меншу сторону) вже викупленої електроенергії споживач повинен продавати за ціною нижче ринку «на добу вперед». Таким чином, підприємства-споживачі електроенергії тепер вимушені переплачувати із-за такої занадто високої рухливості ринку і/або невміння складати чіткий план в нових для себе умовах.

Прогнозування, контроль графіків, своєчасні коригування, тісна взаємодія з усіма службами підприємства – це лише мала частина завдань, які лягають на плечі відповідальних працівників на стороні споживача. Виробничі плани, погодні умови, ремонтні роботи, свята, форс-мажорні обставини – усе це впливає на рівень споживання і може привести до небалансам.

Особливо «лихоманити» ринок стало після з’ясування остаточних тарифів. Тариф ОСП (оператора системи передачі) в розмірі 34 копійки став несподіванкою для його учасників, оскільки всі додаткові витрати раніше були включені в собівартість електроенергії. На сьогодні споживачі та постачальники оплачують ці вартості понад тариф. Відповідно, це б’є по національному виробникові. Особливо по тому, у кого в структурі собівартість енергоресурсу займає до 50%. Маржинальність таких виробництв знаходиться на рівні 3-5%. Для них підвищення тарифів –справжня катастрофа.

«Зростання ціни енергоресурсів на 30% здатне вбити економіку такого підприємства. Результат – зупинка роботи деяких енерговитратних цехів. Це вже зараз відбувається на ринку. Таких прикладів вистачає в нашій практиці. Але ще більше тих підприємств, які тільки планують вимушені скорочення», – відмічає Володимир Шведкий.

У найближчі 9 місяців у рамках небалансів споживачі можуть отримати додатково до 15% до ціни енергоресурсу. Зараз кількісне значення зафіксоване на цьому рівні, але після завершення зазначеного терміну цей «коридор» розширений до 300%.

І хоч зміни цін на електроенергію торкнулися виключно промислових споживачів, українці усі рівно відчують наслідки в роботі цього енергоринку на собі.

«Щонайменші зміни в ціні на електроенергію спричиняють за собою певні наслідки, подорожчання товарів, зроблених українськими підприємствами. Вони не можуть місяцями нарощувати збитки. Закриття цехів, у свою чергу, рано чи пізно приведе до безробіття. Це все взаємозв’язані речі. Зараз ми говоримо не просто про енергореформу, а про порятунок національного виробника, як платника податків, і як наслідок, збереження робочих місць», – вважає Володимир. – Об’єктивна реальність полягає в тому, що не реформа погана, а суб’єкти ринку не готові до запуску нового ринку електроенергії».

Нагадаємо, Федирація роботодавців України проаналізувала функціонування нової моделі ринку електроенергії за останні два тижні. У ФРА зауважили, що зростання ціни електроенергії для промисловців може спричинити суттєве здорожчання собівартості продукції та, відповідно, зниження її конкурентоздатності. Це завдає удару по конкурентоспроможності українських виробників та скорочує відрахування до бюджетів усіх рівнів.

Більше про новий енергетичний ринок та його ризики можете прочитати в матеріалі ІА “Вежа”.

категорії
БізнесЕкономіка

Публікації по темі