Українці відчують наслідки глобальної економічної рецесії не менше за американців чи азіатів, – Галасюк

Коронавірус став спусковим гачком світової економічної кризи.

Українці відчують кризу не менше за американців. Коронавірус став спусковим гачком світової економічної кризи.

Таку думку висловив Президент Української асоціації Римського клубу, член-кореспондент Всесвітньої Академії науки та мистецтва Віктор Галасюк у власному дописі в Facebook.

“Комусь здається, що вона далеко і зачепить Україну не так сильно, як розвинуті країни. Мовляв у нас же навіть немає розвинутого фондового ринку. Насправді ж українці відчують наслідки глобальної економічної рецесії не менше за американців чи азіатів. Для цього є кілька причин”. – зазначив Віктор Галасюк.

На його думку, по-перше, світ дуже взаємопов’язаний і він занурюється в економічну рецесію. Офіційні особи обмежуються формулюванням “великий шок”, провідні світові економісти ж більш відверті. Професор Гарварду та колишній головний економіст МВФ Кеннет Рогофф оцінює ймовірність глобальної рецесії на рівні “понад 90%”.

“За оцінками UNCTAD пандемія коронавірусу коштуватиме світовій економіці до 2 трлн дол. США тільки у поточному році. Такий сценарій здатен сповільнити зростання світової економіки до 0,5% на фоні «звичних» 3,5% на рік. Тобто, можлива «ціна питання» – декілька відсоткових пункти світового ВВП”. – вважає президент УА Римського клубу.

Віктор Галасюк відзначає, що українська економіка дуже відкрита і вразлива для зовнішніх чинників.

“Наприклад, в Україні експорт становить 45% ВВП, а імпорт 54%, тоді як в США експорт та імпорт складають лише 12% та 15% ВВП відповідно. Тобто США спираються переважно на внутрішнє споживання, а Україна на зовнішні ринки. Причому експортуємо ми в основному сировину, а імпортуємо готову продукцію”. – говорить.

Окрім цього, ослаблення глобальної економіки зменшить попит на сировину в світі і зробить її дешевшою. Це зменшить український експорт, створюючи умови для знецінення гривні. Скорочення імпорту, ймовірно, буде не таким швидким і масштабним, щоб компенсувати експортні втрати, якщо держава не запровадить жорстке антикризове регулювання.

На фоні більш ніж скромного припливу прямих іноземних інвестицій в Україну в минулі роки (близько 2,5 млрд дол. США / рік), одним з основних джерел формування платіжного балансу України стали перекази «заробітчан» з-закордону. За оцінками Світового Банку вони сягають 14 млрд дол. США на рік (вшестеро перевищуючи прямі іноземні інвестиції в Україну). Є лише кілька десятків країн в світі, в яких трансфери «заробітчан» перевищують 10% ВВП. І це переважно відсталі економіки – Лесото, Ліберія, Гватемала, Гамбія, Гондурас, Грузія, Молдова, Киргизія… Нажаль Україна потрапила до цього «клубу» країн-експортерів людського капіталу. Зміна економічних умов в Європі або шаблону поведінки наших «заробітчан» здатна різко погіршити платіжний баланс України та спричинити девальвацію національної валюти. Знецінення гривні ж може збільшити видатки Держбюджету на обслуговування держборгу на мільярди чи навіть десятки мільярдів гривень в річному вимірі.

На думку Віктора Галасюка, ще один чинник – відтік капіталу.

“І я кажу не лише про репатріацію накопичених дивідендів, якої будуть прагнути більшість консервативних інвесторів. У попередні роки іноземні фінансові інвестори скупили українські ОВДП більш ніж на 120 млрд грн. Цілком ймовірно, що зараз на фоні кризи вони фіксуватимуть прибутки і мінімізуватимуть ризики, виходячи з українських активів. І першими в черзі на продаж будуть якраз номіновані в гривні боргові інструменти, такі як ОВДП”. – підсумовує.

Власне, на думку експерта, це додатково загострить ситуацію на фінансовому ринку, спричинить додатковий відтік капіталу і потребуватиме злагодженої та сміливої антикризової політики Мінфіну і НБУ. І не факт, що ця політика сподобається МВФ.

“По-третє, Україна стикнеться з відчутним скороченням споживання. Карантин та вимушені заходи безпеки вдарять напряму по готелям, ресторанам, туризму, розважальному та транспортному бізнесу. Логістичні обмеження стануть серйозним викликом і для виробничого бізнесу. Боротьба за збереження та відновлення ланцюгів постачань буде дуже непростою”. – наступний чинник.

Віктор Галасюк розмірковує, що бізнес буде вимушений переводити все більше співробітників на дистанційну роботу з частковою оплатою. Багато хто опиниться у безоплатній відпустці. У разі продовження карантину Україна стикнеться з хвилею вимушених звільнень та згортання мікропідприємництва.

Зрозуміло, що в таких умовах люди будуть більше економити і менше споживати. А оскільки споживчий попит домогосподарств формує понад 2/3 ВВП, його скорочення помітно вплине на національну економіку загалом.

Президент УА Римського клубу резюмує, що заключною причиною стане реагування з боку української держави, що поки не є недостатнім.

“Глибина і гострота проблеми потребують більш комплексного і масштабного підходу. На днях поділюся власним баченням “антикризового пакету” для української економіки”. – вважає Галасюк.

Читайте нас у Telegram.

категорії
Економіка

Публікації по темі