Запропонована детінізація негативно вплине на сільгоспвиробників, – експерт

Проект зі змінами до податкового кодексу зареєстрували ще наприкінці лютого

Підвищення податкового навантаження та додатковий фіскальний тиск – все це може чекати на сільгоспвиробників, які займаються виробництвом власної продукції. Як зазначає експерт, прийняття цього законопроекту призведе до непередбачуваних наслідків.

Проект зі змінами до податкового кодексу, який передбачає детінізацію сільгоспвиробництва, зареєстрували народні обранці зі Слуги Народу ще наприкінці лютого. Однак інформація про самий зміст з’явилася лише недавно.

Аналітик Інституту законодавчий ідей Тарас Рябченко для ІА «Вежа» розповів, що чекає на виробників сільської та господарської продукції у разі прийняття цього законопроекту.

Що пропонується у законопроекті?

Мінімальне податкове зобов’язання фізичної або юридичної особи. Відтак, це стосується власників, постійних користувачів, користувачів на інших умовах, орендарів (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок сільськогосподарського призначення (крім несільськогосподарських угідь), земельних паїв. Однак на земельні ділянки, визначені деякими підпунктами 165 статті Податкового Кодексу, податкове зобов’язання не накладається.

Подання інформації про суб’єктів до контролюючого органу, що розташовані на території сільських, селищних, міських рад та рад ОТГ.

Зобов’язання щорічно подавати додаток з розрахунком. Відтак виробники повинні надавати додаток із розрахунком загального до річної податкової декларації ППЗ. Також встановлено елементи та складові цього додатку.

У додатку вказується різниця між сумою загального ППЗ та сумою сплачених податків та інших платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або орендою таких земельних ділянок. Інші платежі також вказані.

Автори законопроекти пропонують не оподатковувати доходи від продажу власної сільськогосподарської продукції, власником земельних ділянок, розміри яких не перевищують розміри, встановлені Земельним кодексом України для ведення садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва, а також для ведення особистого селянського господарства (в межах 1 гектарах).

Тарас Рябченко із Інституту законодавчих ідей стверджує, що положення про зменшення площі сільськогосподарської ділянки, дохід від якої не підлягає оподаткуванню з 2 гектарів до 1 гектару вплинуть негативно на господарників, які вирощують власну продукцію. Відтак вони лише підвищать податкове навантаження. Оскільки 2 гектари це та норма, яка була встановлена та успішно функціонує. До того ж поширюється лише на одну земельну ділянку. Він також зазначає, що зміни площі може призвести до зменшення виробництва та підвищення податкового навантаження на малих, в першу чергу, сільськогосподарських товаровиробників.

Утім, створення додаткового податкового навантаження на сільськогосподарських виробників, як зазначає експерт, спричинить додатковий фіскальний тиск та порушить принципи рівності та достатності оподаткування. Оскільки з доходу платників додатково вимиватимуться кошти, які могли би піти на розвиток власного виробництва.

Тарас Рябченко зазначає, що в умовах земельної реформи, це може призвести до неможливості ведення сільського господарства малими та середніми підприємцями, і як наслідок до продажу земельних ділянок на користь великих платників податків.

Поряд з існуючою платою за землю, вводиться поняття поставлене податкове зобов’язання, яке по своїй суті є новим податком. Фактично, це є подвійне оподаткування, адже плата за землю не скасовується. Де-факто, це просто інша форма земельного податку, стверджує аналітик.

До того ж, введення додаткової звітності потребуватиме як адміністративного ресурсу і відповідного розширення контролюючих органів, так і створення додаткових обтяжень для платників податків, які мають готувати додаткову звітність, що потребуватиме часу та грошей.

Експерт впевнений, що замість послаблення адміністрування, дотримання сервісної функції контролюючого органу, запровадження електронних процесів, у разі платники податків отримають додаткову звітність, додаткові витрати людських та матеріальних ресурсів.

Окрім цього, законопроект, враховуючи земельну реформу, та складнощі її впровадження, як зазначає Рябченко, може призвести до підвищення соціального вибуху. В умовах сьогодення, його прийняття може призвести до непередбачуваних наслідків.

Читайте нас у Telegram.

 

 

категорії
ЕкономікаНовини

Публікації по темі