Земля є ресурсом, який несе за собою не лише комерційну функцію, але і соціальну, – Роман Матис

Скасування мораторію на ринок землі має низку загроз.

Скасування мораторію на ринок землі має низку загроз.

Про це в інтерв’ю ІА Вежа розповів голова департаменту інвестицій ЛОДА Роман Матис.

“Я противник вільного обігу ринку землі. Сьогодні у світі загострюється продуктова криза і вона буде загострюватись. В нас є дуже цінний ресурс – це наша земля, яка вирощує сировину для виготовлення їжі. Ми можемо самі розпоряджатися цим ресурсом, як громадяни України, а можемо створити ринок і цей ресурс буде куплений кимось”, – розповідає Роман Матис.

За його словами, якщо не іноземці, то український олігархат та агрохолдинги скуплять гектари землі. Відповідно це стане предметом приватної власності, якою вони розпоряджатимуться так, як вважають за потрібне та диктуватимуть ринку скільки продовольство має коштувати.

“Мені здається, земля є спеціальним ресурсом, який веде за собою не лише комерційну функцію, але і соціальну. Тобто якщо ти розпоряджаєшся таким ресурсом, який може нагодувати людей, то ти повинен думати не лише про власну вигоду підприємства, але й про те, що в сучасному світі не має право на існування таке поняття, як голод. В такій ситуації ми би мали бути мудріші, і стратегічний ресурс лишити все-таки в руках громадян країни, всіх, а не групки олігархів”, – додає голова департаменту.

Інший момент, як розповідає Роман Матис, має соціально-політичний характер.

“Багато людей, які володіють землею, є не надто забезпеченими. Пропозиція від тих, хто захоче купити їхню землю з’явиться той момент, коли їм будуть потрібні гроші. Вони, може, не погано продадуть, але грошей буде значно менше, ніж їм виявиться достатньо. Вбачаю ризик, що ті всі люди, які попродають своє право на земельні ділянки, за якийсь час прийдуть до нас, як до представників органів влади скажуть: “Верніть все. Ми передумали, нас обдурили, то насправді дорожче коштує, мені тих грошей не вистачило. Така ситуація була, коли будувався Буковель. Місцеві продали свої хати, свої городи. Були такі сюжети, як гуцули покупляли собі хамерів, вони не думали про то, що той хамер з 6-літровим двигуном буде споживати 35 літрів бензину на сотню кілометрів. За деякий час їм не стало грошей, і шо робити з тим хамером”, – додає Роман Матис.

Серед переваг земельної реформи, вливання більше грошей в економіку країни та зростання купівельної спроможності певної частини населення зросте безперечно на якийсь період часу. Проте цей ефект буде короткотривалий.

“Є один момент, який я дійсно розумію та підтримую. На сьогоднішній день земля, не маючи статусу товару, не може бути покладена в заставу для отримання кредиту в банку. От якщо придумати якийсь механізм, як вона може ставати таким активом, тобто може бути блокованою банком у випадку не повернення взятих коштів. Будь-який малий фермер міг би взяти кредит на техніку чи на посівну компанію, заклавши просто землю”, – підсумував Роман Матис.

Повну версію інтерв’ю читайте назабаром в ІА Вежа.

Нагадаємо, у Львові з 31 жовтня по 1 листопада проходитиме XIX Міжнародний економічний форум. Пріоритетом події є представлення України, як безпечної території для ведення бізнесу, активізації транскордонної співпраці, залучення інвестицій, встановлення корисних контактів між українськими та зарубіжними діловими колами.

категорії
ЕкономікаНовини Львівщини

Публікації по темі