«Вчити, а не давати набір знань», – Любомира Мандзій про Нову українську школу

Уже з першого вересня першокласники навчатимуться в «Новій українській школі», що пропонує новий підхід до освітнього процесу та простору. На реалізацію освітньої реформи Львівщина у 2018 році отримала майже 100 мільйонів гривень субвенції. Про те, що придбають за ці кошти, як триває процес закупівлі, а також чого очікувати батькам та першокласникам журналіст ІА Вежа спілкувався з Любомирою Мандзій, директором департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації.

Як саме виглядатимуть початкові класи уже з 1 вересня?

Нова українська школа кардинально відрізнятиметься від того, що було дотепер. Діти шести років сприймають світ через гру, це підтверджують дослідження науковців. Нові методики враховують особливості сприйняття світу та рівень підготовки дітей.

Навчальна програма побудована так, аби діти встигали виконати усі завдання в школі. Домашніх завдань не буде. Безперечно, коли вчитель відчуває потребу звернути увагу учня на вивчення певного матеріалу – він це робить. Тоді педагог дає рекомендації попрацювати над тією чи іншою темою.

Відверто скажу, ті діти, котрі брали участь у пілотному проекті Нової української школи, інакше мотивовані. Їм цікаво, вони не виконували домашніх завдань, не носили важких ранців, беручи лише ті речі, що їм необхідні. Звичайно було занепокоєння батьків, чому немає домашніх завдань, але згодом вони також сприйняли ці зміни.

Школа повинна давати не просто набір знань, вона має вчити. Це найперше завдання Нової української школи.

Якщо на прикладах, що буде тепер в Новій українській школі, чого не було раніше

Багато уваги спрямовано на роботу в групах. Ми розуміємо, що діти повинні вчитися спілкуватись між собою. Працюючи в групах, вони навчатимуться не лише індивідуальній роботі, але й колективно-груповій.

У навчанні використовуватимуть кубики «LEGO» – це також нововведення.

Не буде стабільних дзвінків, які визначають коли урок має розпочатись і коли закінчитись. Безперечно,вчитель прив’язаний до графіку, але він його може коригувати.

Навчання буде розпочинатися із ранкової зустрічі, де діти зустрінуться із вчителем, обміняються думками, вони матимуть можливість визначити свій настрій на момент коли прийшли в школу залишивши відповідний смайлик. Важливо, щоб педагог відслідковував емоції дітей, і якщо дитина прийшла із негативними емоціями до школи, вивести його із цього настрою. Якщо ж дитина має піднесений настрій – зберегти його протягом дня.

У Новій українській школі змінюється робота з дітками. Ми вводимо елементи гри для того, щоб діти, які приходять у 6 років до школи, не були перевантажені навчанням. Дітки приходять з різним рівнем знань, але вивести їх на один рівень – це вже завдання вчителя.

Минулого року на Львівщині відбувався пілотний проект, як ви оцінюєте його результати?

Для участі у пілотному проекті Міністерство освіти і науки України затвердило 4 заклади загальної середньої освіти, зокрема  Львівську початкову школу «Світанок», Львівську школу №66, Дрогобицьку школу №2 та Бродівську школу №3. Однак через велике зацікавлення до реформи, ми розширили перелік навчальних закладів до 9 шкіл. Відтак долучилися до проекту: початкова школа «Малюк» та «Дивосвіт», Львівська школа №99, Золочівський НВК «Школа радості», а також Сокальська школа №3.

Я неодноразово була в пілотних школах та бачила як усе змінюється, як діти стають більш розкутими, вони більш емоційно, так би мовити, працюють, в них немає усталених рамок як от 40-ка хвилинний урок.

У травні ми мали «освітній десант» куди були залучені тренери, які працюють на загальноукраїнському рівні та директори і вчителі пілотних шкіл. Вони поділились своїм досвідом, розповіли як працює реформа на практиці, як вона спрацьовує з малими дітьми та їх батьками, ділились своїми напрацюваннями.

Раніше для вступу у перший клас діти повинні були вміти читати, складати тести. Які вимоги для вступу будуть тепер?

Відповідно до нового закону вступу до першого класу та різного роду критеріїв відбору немає. За всіма школами закріплена територія обслуговування, і абсолютно всі діти із зазначеної території мають бути зараховані до тієї чи іншої школи. Важливо продемонструвати рівний підхід до усіх дітей. У 6 років діти не повинні складати жодних вступних іспитів, не повинні один перед одним розказувати віршики, писати каліграфічним почерком – це неправильно. Ми повинні їх мотивувати до навчання. Їм має бути цікаво.

На Нову українську школу у бюджеті на 2018 рік передбачена субвенція 1 млрд 385,2 млн гривень. Львівщина отримала майже 100 мільйонів гривень. На що витратять ці кошти?

Львівщина отримала 99445,1 тисяч гривень. Для закупівлі дидактичних матеріалів, меблів, комп’ютерного обладнання з них передбачено 70916,3 тисячі гривень. Ще 28528,8 тис гривень передбачено на підготовку тренерів-педагогів, підвищення кваліфікації вчителів початкових класів.

Відповідно до розпорядження голови обласної державної адміністрації від 14 травня 2018 року №436/0/5-18 «Про виділення субвенції» на закупівлю дидактичних матеріалів витратять 28366,52 тис грн (40% від суми передбаченої на закупівлю, – Ред.). Ще 28366,52 тисяч гривень (40%, – Ред.) передбачено на придбання сучасних меблів, та 14183,26 тисяч гривень (20%) на придбання комп’ютерного обладнання та мультимедійного контенту.

Місцеві органи влади мають співфінансувати придбання дидактичних матеріалів, комп’ютерного обладнання та сучасних меблів за рахунок місцевих бюджетів. Зокрема міста обласного значення – не менше 30%, в районах та ОТГ – не менше 10%, у населених пунктах, що мають статус гірських – не менше 5%.

Усі кошти уже розподілені та є на місцях. На сьогодні місцеві органи здійснюють розподіл коштів та закупівлю у школах.

Які вимоги до придбання меблів для Нової української школи?

Що стосується меблів, є наказ Міністерства освіти і науки, яким затверджені методичні рекомендації щодо нового освітнього простору в Новій українській школі. Там передбачено зонування класів.

Є лише загальні рекомендації, що крісла та парти мають відповідати зросту дитини. Вони повинні бути регульованими, одномісними, мати світлий колір. А те, чи це буде квадратна, чи прямокутна парта, чи вона буде трапецією – кожен навчальний заклад визначає сам. До прикладу одна з об’єднаних територіальних громад уже придбала парти, вони виконані у формі трапеції.

Два тижні тому МОН, через Інститут модернізації змісту освіти, організували виставку шкільних меблів у Трускавецьку НВК №2, аби наші освітяни мали можливість побачити різновиди шкільних меблів та зробити для себе висновки.

Що стосується придбання комп’ютерного обладнання, що саме це має бути?

Кошти на придбання комп’ютерного обладнання розподілено двома розпорядження  Голови ОДА. Відповідно до розпорядження №437 чітко передбачено 11 млн 170 тис гривень на придбання техніки для друкування, ламінування, копіювання матеріалів та витратні матеріали до неї. Ці кошти розраховані на кожну школу, не на окремий клас, а саме на школу. У навчальному закладі має бути ноутбук, принтер, ламінатор.

Іншим розпорядженням розподілено 14183,26 тисяч гривень на закупівлю комп’ютерної та мультимедійної техніки. Цьогоріч ми починаємо послуговуватись програмою електронного підручника. Інноваційні елементи можна буде демонструвати на екрані.

Водночас рекомендації МОН не вказують, якого саме виробника повинно бути обладнання. Є лише вимоги до обсягу пам’яті, потужності, тощо.

На порталі Prozorro триває закупівля усього необхідного для Нової української школи. Чи встигнуть навчальні заклади підготуватись до початку навчального року?

Кошти вже розподілені. Окремі території провели процедуру тендерної закупівлі, інші лише готують документи. На сьогоднішній день я обговорила практично з кожною адміністративною питання закупівлі та бачення як використати кошти. Приміром, якщо ми говоримо, що діти мають мати комп’ютерну техніку, мультимедійні матеріали, то це не означає, що потрібно купити дороговартісну інтерактивну дошку. Можна придбати проектор та екран – цього буде достатньо. Якщо є території, які готові співфінансувати придбання значно дорожчого обладнання, будь ласка, немає проблем. Але його потрібно придбати у всі навчальні заклади цієї адміністративно-територіальної одиниці.

Чи є проблеми із проведенням закупівель

На сьогодні ми можемо говорити про те, що процес закупівель триває. Ми тримаємо це питання на контролі.

Розкажіть про підготовку тренерів-педагогів та підвищення кваліфікації вчителів початкових класів.

Ми в області провели навчання більше 2000 вчителів. Маємо 90 тренерів, спочатку їх навчали, згодом вони займались підготовкою решти вчителів в області. Усі вони пройшли два модулі, залишився іще 1 модуль, котрий пов’язаний із використанням в навчальному процесі LEGO. Оскільки конструктори привезуть в область на цьому тижні, а також зважаючи на період відпусток, ми змушені були відтермінувати це навчання на тиждень.

На цей раз був зовсім інший підхід до звичного підвищення кваліфікації вчителів. Нам було важливо навчити нових методик вчителів, адаптувати їх до змін, котрі передбачає Нова українська школа. З упевненістю можу сказати, що до старту Нової української школи Львівщина готова.