«На вирішення економічних проблем проектом бюджету передбачено менше 100 млн грн», – Віктор Галасюк

Віктор Галасюк розповів про своє ставлення до проекту держбюджету на 2019 рік, про зміни, які ще його чекають, та про дієві шляхи бюджетних наповнень.

Віктор Галасюк, український економіст, політик, голова комітету Верховної Ради з питань промислової політики та підприємництва, у розмові з журналістом ІА «Вежа» висловив свою думку стосовно оприлюдненого у першому читанні проекту держбюджету та розповів, які поправки ще планують «внести» перед кінцевим його узгоженням.

Ваше ставлення до оприлюдненого проекту держбюджету на наступний рік? Які сфери «обділили» увагою в проекті держбюджету, а на яких зосередилися найбільше?

Бюджет в тому варіанті, в якому уряд його «вніс» у Верховну Раду, на жаль, не є бюджетом розвитку і модернізації, оскільки не виконує двох головних завдань. Перше завдання – соціальний захист населення, друге – сприяння економічному розвитку. До прикладу, соціальна складова – неприйнятно низький рівень соціальних стандартів. Тому команда Радикальної партії і ми з Олегом Ляшком подали поправки щодо підвищення мінімальної заробітної платні до 6 тисяч гривень. Ми будемо на цьому наполягати, оскільки переконані, що підвищення доходів українців дозволить як забезпечити їх життєві потреби, так і сприятиме розвитку промисловості.

З іншого боку, стратегічно важливо одночасно реалізувати функцію економічного розвитку в бюджеті. Якщо лише підняти доходи людям, але не «вилікувати» країну від імпортозалежності, то ці кошти вилетять «в трубу» і не дадуть ефекту, а лише збільшать інфляцію. Тому одночасно з цим варто посилити українську промисловість та енергетику.

Я наведу вам простий приклад: на субсидії передбачено 55 млрд грн, при тому, що на «теплі кредити», які дозволяють людям реально утеплити свої оселі, вирішити проблеми енергозалежності, які створюють попит на будівельні матеріали, створюють нові робочі місця – на них всього лиш 400 млн грн. Це абсолютно неприйнятно, і тому наша команда наполягає на збільшенні фінансування «теплих кредитів» принаймні до 2 млрд грн. Це дозволить забезпечити цими коштами 2 млн українських сімей, і це стане елементом реального вирішення проблеми енергозалежності.

Більше того, в бюджеті величезні дисбаланси. Тільки на сплату відсотків за державним боргом передбачено 145 млрд грн, тобто це більше, ніж на освіту, медицину. Це абсолютно катастрофічний рівень боргових виплат. І це лише відсотки, без повернення ще тіла кредиту.

В той же час на підтримку українського несировинного експорту, тобто на вирішення економічних проблем, проектом бюджету передбачено менше 100 млн грн. Порівняємо: 145 млрд на покриття зовнішньої залежності і всього менше лиш 100 млн на вирішення економічних проблем та перетворення української економіки на сировинну і виробничу.

Тому наразі ще є катастрофічні проблеми в попередньому проекті бюджету. Нам треба радикально змінювати економічну політику, тому що сьогодні Україна, на жаль, є донором сировини, людей і грошей для наших сусідів, для більш успішних економік, які розвинули своє виробництво. Люди їдуть закордон, тому що не знаходять в Україні роботу з гідною заробітною платнею. «Їде» закордон й наша сировина, а вже там наші співгромадяни виготовляють готову продукцію, яку потім ми з вами купуємо. А оскільки коштів у бюджеті не вистачає, то уряд «попирається» за Євросоюзом та Міжнародним валютним фондом і бере ці кошти в борг. Ця модель економіки абсолютно не життєздатна. Нам потрібно її докорінно змінювати, інакше продовження нинішньої економічної політики – це шлях до дефолту. Це лише питання часу.

З іншого боку, цю проблему можна перетворити на величезну можливість, тому що зміна економічної політики розкриє інвестиційний потенціал України для залучення кількох сотень мільярдів доларів США в українську економіку і в нові виробництва. Це означає створення кількох мільйонів робочих місць в Україні. Це інша економічна реальність, це подолання тієї шаленої міграції, яка сьогодні відбувається, це початок вирішення проблеми масової бідності, і це, до речі, ліки від корупції і штучної залежності від кредитів МВФ також.

До другого читання які ще зміни плануєте внести в проект держбюджету?

Низка змін, яка стосується переорієнтації бюджету з «проїдання» на розвиток, які, в першу чергу, стосуються підвищення соціальних стандартів. Це підвищення мінімальної заробітної платні і перерахунок пенсій, а також зміни, які стосуються підтримки розвитку української промисловості та  енергетики. Це стосується також і субсидій, які є елементарний перекладанням коштів у кишені олігархів. Зокрема й інвестиції в енергомодернізацію, які є вирішенням проблеми енергозалежності України. Тому ми наполягаємо на суттєвому перерозподілі коштів.

Між іншим, нас турбує і низка проектів, які стосуються будівництва доріг, дитячих садочків, лікарень по всій Україні, тому що соціальна сфера також є для нас пріоритетною, і такі будівництва створюють нові робочі місця і «розігрівають» економічний розвиток України.

Яким ви вбачаєте реальний і дієвий механізм наповнення бюджету?

Найкращий спосіб наповнення бюджету – це працююча промисловість, економіка, яка сплачує в бюджет податки. Сьогодні наповнення бюджету відбувається в абсолютно нездоровий спосіб, тому що майже половина всіх коштів надходять завдяки митниці. Дійсно, понад 40% державного бюджету України наповнюється завдяки митниці. Такого немає практично в жодній цивілізованій країні.

Зазвичай бюджет переважно має наповнюватися завдяки внутрішній економіці: податки з виробництва. А в нас кошти надходять завдяки митним платежам, а своя промисловість в свою чергу «загинається». Це провальна ситуація, тому що в успішних економіках митниця наповнює максимум 15% державного бюджету, однак ніяк не 40.

Тому з точки зору наповнення бюджету ми вважаємо пріоритетною зміну економічної моделі; прийняття промислового пакету реформ; створення індустріальних парків – податкові стимули для нових виробництв і науково-дослідних центрів в Україні; безкоштовне приєднання до інженерних мереж; зняття одного з найбільших інвестиційних бар’єрів на вхід в українську економіку, а також «купуй українське – плати українцям». Це успішний пакет преференцій для українських товаровиробників при доступі на державні закупівлі, який дозволить надати мільярдні замовлення і в рази збільшити наповнення держбюджету.

категорії
Інтерв'юНовини Львівщини

Публікації по темі