“Найпроблемніше питання – детінізація заробітних плат”, – керівник ДФС Львівщини

На думку головного податківця області вона сягає 50% від загальної кількості працівників.

Серед найболючіших питань на Львівщині – детінізація заробітних плат. На думку головного податківця вона сягає 50% від загальної кількості працівників. Про це та інше в інтерв’ю ІА “Вежа” з Ігорем Кондро, керівником Головного управління ДФС у Львівській області.

Назвіть ключові зміни в податковому законодавстві з початку року

Не зважаючи на певну стабільність у податковому законодавстві в цілому, що є добрим сигналом для залучення іноземних інвестицій та розвитку економіки, у цьому році відбулося ряд змін у законодавстві, на які хочу звернути увагу.

Насамперед, це – підвищення прожиткового мінімуму з першого січня 2018 року до 1762 грн, з першого липня 1841 гривня, відповідно з 1 грудня прожитковий мінімум зросте та становитиме 1921 грн. Окрім цього, мінімальна заробітна плата з 1 січня зросла до 3723 гривні.

Друга зміна – з 1 січня до 31 грудня 2018 року до податкового кодексу внесені зміни в частині звільнення від оподаткування податком на додану вартість, під час ввезення на митну територію України, автомобілів з електричними двигунами. Це дало поштовх до збільшення кількості електрокарів. Зокрема, в області з першого січня імпортовано 201 електроавтомобіль на загальну суму 63,5 млн гривень.

Також з 1 вересня 2018 року до 31 грудня 2021 року від ПДВ звільняються операції з експорту бобових.

Чергова суттєва зміна стосується максимальної бази нарахування єдиного соціального внеску. Тепер вона складає 15 розмірів мінімальної заробітної плати, в той час як раніше було 25. Тобто, якщо заробітна плата складатиме 100 тисяч гривень, ЄСВ сплачуватимуть лише з суми 55 тис 845 гривень, тобто 15 мінімальних заробітних плат. Можемо говорити про те, що податкове навантаження зменшується.

Окрім того, фізичні особи підприємці платники єдиного податку першої групи втратили право на сплату половини ставки страхового внеску. Якщо раніше вони могли сплачувати 410 гривень, зараз сплачуватимуть 819 грн. Зазначу, що до цієї групи оподаткування входять самозайняті особи, приміром ті, що працюють на ринках, тобто здійснюють діяльність одноосібно та не використовують працю найманих працівників.

Також, в наслідок підвищення соціальних стандартів, що передбачено законом України про державний бюджет 2018 року, збільшилась сума єдиного податку, який сплачувався фізичними особами підприємцями першої та другої групи, оскільки зазначені суми обчислюються на базі розміру мінімальної заробітної плати.

Серед змін в системі оподаткування варто також згадати і про зміни до статті 166 Податкового кодексу України від 28 липня 2018 року, яка стосується включення до податкової знижки суми коштів сплаченої платниками податку на доходи фізичних осіб на корить вітчизняних закладів шкільної та дошкільної освіти для компенсації вартості здобуття освіти таким платником або членом його сім’ї. Раніше така податкова знижка стосувалась лише вищих навчальних закладів.

Також зміни торкнулись порядку сплати фізичними особами податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки. Зокрема змінами передбачено, якщо контролюючий орган у визначений податковим кодексом строк не надіслав фізичній особі рішення про сплату податку на нерухоме майно, в такому випадку фіз.особа звільняється від будь-яких штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань. Нововведенням є і те, що граничний строк податкового зобов’язання обмежений терміном 3 роки або 1095 днів.

Які суми податкових надходжень у Львівській області за перше півріччя 2018 року

Впродовж першого півріччя цього року податкові надходження до бюджетів усіх рівнів склали 11,8 млрд. гривень. Приріст надходжень до відповідного періоду минулого року становить 31%, або додаткового надійшло 2,8 млрд. гривень. При цьому зростання надходжень до державного бюджету – 38%, до місцевого бюджету – 25%.

Усі індикативні показники по першому півріччю, це ж саме можна сказати за результатами семи місяців, виконані та перевиконані. Перевиконання держбюджету склало 40 млн гривень, перевиконання місцевого бюджету, на даний момент, близько 400 мільйонів гривень.

Якщо говорити про окремі податки, збори Єдиного податку перевиконанні на 130 млн гривень, податок на прибуток – перевиконання на 88 мільйонів, податок з доходів фізичних осіб – перевиконання сягнуло 102 мільйони гривень. На 15 мільйонів перевиконанні надходження за сплатою військового збору.

Варто також зазначити, що приріст надходжень ПДФО склав 29%, єдиного податку –30%, акцизного податку з виробництва підакцизної продукції – майже 200%.

А якщо говорити про місцеві податки та збори?

Насамперед нагадаю, відповідно з кваліфікацією доходів бюджету, до місцевих податків відносять податок на майно, в тому числі плата за землю, транспортний податок, збір за місця для паркування, туристичний збір та єдиний податок.

У першому півріччі надходження від згаданих податків склали 1,7 мільярда гривень, або 25 відсотків від загальної суми надходжень до місцевих бюджетів. Надходження від туристичного збору – 7,1 млн гривень, збори за паркування – 5,7 мільйонів гривень, транспортного податку – 8,9 мільйонів гривень. Найбільшу суму складають єдиний податок та плата за землю – 800 мільйонів та понад один мільярд гривень відповідно.

Якщо говорити про обсяги сплачених податків у розрізі галузей, хто сплачує найбільше. В яких галузях спостерігається динамічне зростання

До зведеного бюджету у I півріччі найбільше надходжень забезпечили підприємства переробної галузі – 2,7 мільярди гривень, при цьому приріст у порівнянні з аналогічним періодом минулого року 1,1 млрд гривень, або 40%.

Підприємства будівельної галузі забезпечили 166 мільйонів гривень надходжень, що на 45% більше аналогічного періоду минулого року.

Серед інших галузей, що формують дохідну частину державного бюджету, в найбільшій мірі позитивну динаміку демонструють підприємства галузі інформаційних технологій та зв’язку, ІТ сектор склав 38%. У галузі виробництва та розподілення електроенергії, газу та води зростання склало 36%, у торгівлі – 15%. Як на мене, переробна галузь має найкращу динаміку та забезпечує найбільшу суму надходжень до зведеного бюджету у Львівській області.

1 січня 2017 року у зв’язку із змінами в системі оподаткування розпочалась хвиля масового закриття ФОП-ів. Яка ситуація на сьогодні?

Загальна тенденція стабілізувалась. В 17-му році, як ми і говорили, кількість фізичних осіб підприємців різко зменшилась. В першу чергу закрити ФОП спонукали зміни до системи оподаткування, згідно яких, не залежно чи фізична особа підприємець здійснювала діяльність, необхідно було сплачувати ЄСВ. На той момент Єдиний соціальний внесок складав 712 гривень. Ті підприємці, що не здійснювали діяльності, не бажали сплачувати зайві кошти, і відповідно закрили свій ФОП. Відтак з понад 110 тисяч їх кількість до 1 січня 2018 року скоротилась і сягнула позначки 67 тисяч. Втім зараз ми спостерігаємо позитивну динаміку – станом на 1 липня кількість ФОП-ів склала 70 тисяч.

Тобто фізичні особи підприємці, що тривалий час не здійснювали підприємницьку діяльність та перебували на обліку органів ДФС «мертвим грузом» впорядкували свою діяльність у відповідності до норм законодавства. Натомість ті підприємці, що бажали працювати – продовжують свою діяльність, сплачують податки та демонструють позитивний ріст. Хочу зазначити, що за 7 місяців 2018 року ФОП-ами забезпечено сплату єдиного податку в сумі 835,7 мільйонів гривень.

Яка ситуація на Львівщині із детінізацією заробітних плат

Це найпроблемніше питання на сьогодні. Вирішення цієї проблеми потребує комплексного підходу як на державному рівні, на рівні роботодавців, так і на рівні окремих працівників. Адже лише у тому випадку, коли найманий працівник повідомить до органів ДФС або Держпраці про факти виплати йому заробітної плати із порушенням чинного законодавства, лише тоді ми можемо вплинути на ситуацію. В іншому випадку прийшовши із перевіркою на підприємство контролюючі органи, а такі функції на сьогодні покладені на інспекцію праці, не матимуть підстав складати відповідні акти та накладати штрафні санкції.

Ми системно працюємо у районах та містах області, якщо не щоденно то два рази на тиждень в кожному районі відбуваються засідання за нашої участі, участі міських голів, голів районних державних адміністрацій. Під час таких засідань, шляхом превентивних заходів спілкуємось із нашими хронічними мінімізаторами, обговорюємо питання щодо збільшення заробітної плати. Ми говоримо з ними про ситуацію на ринку праці, а розмір середньої заробітної плати на Львівщині складає понад 8 тисяч гривень, про те, що сплата ним заробітної плати на рівні мінімальної є непрямим свідченням про сплату частини зарплат у конвертах та тінізації діяльності.

Можу сказати, що кількість найманих працівників, котрі отримували заробітну плату менше рівня мінімальної, у порівняні з початком року, скоротилась на 10 тисяч осіб.

Втім більше уваги ми приділяємо увагу тим роботодавцям, що сплачують заробітну плату на рівні мінімальної чи трохи більше. Говоримо із ними про інші підприємства аналогічного профілю та з тими ж економічними показниками, але із заробітною платою на рівні 7-8 тисяч гривень. Таке порівняння підприємств дозволяє викривати хронічних мінімізаторів заробітної плати, спонукати їх до збільшення рівня зарплат, детінізації зарплатного фонду загалом.

Якщо говорити у цифрах, як ви оцінюєте рівень тінізації зарплат на Львівщині

За нашими даними, загальна кількість найманих працівників у Львівській області сягає 570 тисяч. Близько 15% отримують заробітну плату 10 тисяч та більше.

Водночас, працівників, що отримують зарплату нижче мінімальної – близько 15 тисяч, це близько 5% від загальної кількості.

Варто зазначити, що працівників, які отримують заробітну плату на рівні від мінімальної до 4 тисячі гривень – таких в області 75 тисяч, або 15% найманих працівників.

На мою думку тінізація заробітних плат в області знаходиться на рівні 50% від загальної кількості усіх найманих працівників. Тобто, половина від усіх найманих працівників отримують частину заробітної плати в конвертах.

Також додам, за весь період проведення усіх комісій, щодо тінізації заробітних плат, нам вдалось збільшити надходження з податку фізичних осіб на 6 мільйонів гривень, та відповідно – єдиного соціального внеску на 5 мільйонів гривень.

Розкажіть про ситуацію із податковим боргом підприємств

Загальна кількість податкових боржників станом на початок 2018 року складала 22 тисячі суб’єктів господарювання, станом на 1 серпня їх кількість скоротилась до 20 тисяч одиниць.

Загальна сума податкового боргу складає 3,2 мільярди гривень. Найбільший податковий боржник в області – ПАТ «Укрнафта» з боргом майже 908 мільйонів гривень. Борги банкротів – 1 млрд гривень. Якщо говорити про борги економічно активних підприємств – вони складають 380 мільйонів гривень. Це ті борги, котрі реальні до погашення.

Що стосується податкових боргів військових підприємств, то загальна сума боргу складає 24 мільйони гривень. Зі стягненням боргів з військових підприємств проблематика полягає в тому, що майно в них є, втім для стягнення, описання майна, необхідно дозвіл Міністерства оборони України. На даний час, попри наші регулярні звернення, жодного дозволу на відчуження майна та його продаж від Міністерства оборони не надходило.

Як відбувається реалізація заставного майна

Станом на сьогодні, на уповноважені біржі для реалізації, нами передано заставного майна на суму 5 мільйонів гривень. Від початку року реалізовано майна на 700 тисяч гривень.

Такі аукціони, з продажу описаного майна проходять кожного місяця. Зазначу, торги з реалізації заставного майна відбуваються за рішенням суду, уповноваженими біржами на публічних торгах. Водночас реалізація безхазяйного майна здійснюється суб’єктами господарювання, що мають право на здійснення такого виду діяльності.

Окрім іншого, в області ведеться робота із виявлення та продажу безхазяйного майна в межах проведення операцій «урожай» та «нелегальні АЗС». Тобто, так як ми і декларуємо, майно нелегальних АЗС, власника якого не вдається встановити, визнається у встановленому Законом порядку – безхазяйним, після чого ми виставляємо його на продаж.

Зараз обговорюється питання, щодо заміни податку на прибуток податком на виведений капітал. Як ви оцінюєте ефект для області від зміни системи оподаткування

На сьогодні дати конкретну відповідь на ваше запитання складно. Так як, це новий податок і згідно з законодавством, він почне діяти лише з 01 січня 2019 року. Згідно закону про виведений капітал об’єктом оподаткування будуть операції з виведення капіталу та операції прирівняні до операцій з виведення капіталу. Законом пропонується встановити такі ставки податку: 15 відс. – на виплату дивідендів; 20 відс. – на прирівнювані платежі (роялті, фінансова допомога); 5 відс. – пов’язаним особам – нерезидентам. Окрім того, передбачається створення реєстру платників податку на виведений капітал, дані котрого оприлюднюються на сайті ДФС.

У цьому контексті лише зазначу, що на сьогодні надходження від податку на прибуток в ГУ ДФС у Львівській області складають 15% від усіх надходжень до державного бюджету. Зокрема за I півріччя цього року платниками податку на прибуток, а це понад 1200 суб’єктів, нараховано 521 мільйон гривень надходжень до бюджету.

Відповідно до наших прогнозів, у разі застосування податку на виведений капітал, надходження становитиме 418 мільйонів гривень, тобто на 103 млн менше ніж фактичні надходження. З них виплата дивідендів – 50 млн, при виплаті роялті – 42 млн, за виплатою кредитів пов’язаними особами нерезидентами – 325 мільйонів гривень.

Тобто у перший рік ефекту від нового податку не буде, ми не матимемо приросту надходжень до бюджету. Але в подальші роки ефект буде у бік збільшення надходжень.

Варто також згадати, бухгалтери часто нарікають на збої в роботі електронних сервісів. Зокрема під час подачі річної звітності електроні сервіси не працювали

Хочу зазначити, що електронні сервіси функціонують загалом у нормальному режимі. Звичайно трапляються збої на серверах ДФС України, що спричиняє певні незручності, в тому числі для подання звітності платниками податку. В усіх інших випадках податковий блок працює на сто відсотків. Думаю, якщо платник податків подаватиме звітність в електронному вигляді – в нього не повинно бути жодних проблем.

Проблеми виникають здебільшого тоді, коли звітність подається на паперових носіях. У нас досі залишається велика кількість людей, що приходять особисто в ДФС та подають звітність на папері. Відповідно ми маємо великий масив інформації, що вводиться до бази даних на сервері ДФС, у такі моменти зростає навантаження, тож можливо і виникають затримки в роботі електронних сервісів. Але це тимчасові явища.

Чи існує на сьогодні проблема із відшкодування ПДВ

Наголошу, проблем із відшкодуванням ПДВ у платників податків немає. На сьогодні відсутній протермінований залишок невідшкодованих сум ПДВ, що підтверджено даними єдиного публічного реєстру заяв про повернення сум відшкодування. Власне після його введення в дію з 1 квітня 2018 року проблем з відшкодуванням ПДВ немає.

За результатами 7 місяців поточного року подано заяв на відшкодування ПДВ 547 платниками на суму 1,4 млрд гривень. Фактично всі суми відшкодовані. Залишок невідшкодованих сум складає 22 мільйони гривень, з них 4,5 млн гривень в адміністративному оскаржені, і ще 17 мільйонів – це сума ПДВ зереєстровані до 1 лютого 2016 року. Щодо них надано пропозиції до ДФС України про включення в тимчасовий реєстр для подальшого законодавчого регулювання. Відповідний законопроект на розгляді у Верховній раді.

Ви уже три роки перебуваєте на посаді, як оцінюєте власні результати

Важко оцінити власні результати та оцінити самого себе. На мою думку основна заслуга, що попри три реорганізації котрі відбулись протягом періоду мого керівництва, нам вдалось зберегти той кістяк, ту команду професіоналів, що добре розуміють законодавство, виконують функціональні обов’язки, забезпечують надходження платежів до бюджету. За час трьох реорганізацій штат з 2400 працівників скоротився до 1586.

Тож зазначу, що останні три роки ГУ ДФС у Львівській області стабільно демонструє приріст надходжень. В 2016 році ми мали приріст надходжень склав 50%, 2017 році – 40%, станом І півріччя 2018 року – 31% до зведеного бюджету. Згідно статистики Львівська область за динамікою приросту надходжень до бюджету займає лідируючі позиції, цим хочеться пишатись.

Користуючись нагодою хочу подякувати усім платникам податків Львівщини, які свідомо сплачують податки. Також хочу зазначити, що ті платники податків, що у повному обсязі сплачують платежі до бюджету, не мають знати про роботу Державної фіскальної служби. Натомість ті суб’єкти господарювання, котрі мінімізують заробітну плату, або не сплачують платежів чи мають нульове податкове навантаження – ніколи не повинні бути обділені нашою увагою. Це принцип номер один, який я сповідую, та якому навчаю своїх працівників.

 

категорії
Інтерв'юНовини

Публікації по темі