“Проблеми на Грибовицькому сміттєзвалищі залишаються без вирішення”, – Руслан Гречаник

Попри офіційне закриття Грибовицького сміттєзвалища, воно залишається місцем екологічної катастрофи. За два роки, що минули від трагічних подій, місто досі не розробило проекту рекультивації, відсутнє реальне рішення щодо очистки інфільтратів та будівництва дамби. Окрім того, досі під відкритим небом зберігаються небезпечні кислі гудрони. Про ситуацію на Грибовицькому сміттєзвалищі, а також  про екологічну ситуацію в Львівській області у інтервю ІА Вежа з Русланом Гречаником, директором департаменту екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації.

Яка ситуація з дамбою на Грибовицькому сміттєзвалищі. Чи є сьогодні загроза виливу інфільтратів?

У зв’язку з пожежею та зсувом сміття на території полігону 30.05.2016р. виникла небезпека руйнування нижньої огороджувальної та локальних дамб довкола відстійників фільтрату. Тоді, на заклик голови Львівської облдержадміністрації відгукнулись численні підприємці, що мали техніку і матеріали, та кинулись на допомогу з укріплення дамби на інфільтратних водоймах. Першочергові заходи були виконані протягом декількох днів, слід підкреслити, безкоштовно.

Згодом комісія ТЕБ і НС доручила Львівській міській раді розробити проект укріплення дамби згідно усіх будівельних норм. Проект дуже довго розробляли, згодом отримавши дозвіл на початок будівельних робіт. Тут варто зазначити, що таку захисну споруду необхідно будувати із застосуванням інертних матеріалів, дрібнодисперсною глиною, котрі зможуть унеможливити вилив інфільтратів. Ми інспектували хід робіт з укріплення дамби. Один раз ми побачили будівельне сміття, на другий раз – ґрунт з будівництва на вул. Чорновола, це вдалось з’ясувати у водія самоскиду. Тобто укріплення дамби відбувалось матеріалами, що не відповідають будівельним вимогам до такого роду об’єктів.

Відповідно, на черговому засіданні комісії ТЕБ і НС було доручено провести дослідження, були зроблені шурфи для дослідження матеріалів, що застосувались для укріплення дамби. Матеріали перевірки щодо ефективності використання коштів на будівництво дамби скеровані в правоохоронні органи.

На сьогодні дамба в експлуатацію не прийнята. Під час будівництва ми спостерігали тріщини, зафіксовано протікання дамби у трьох місцях. Тобто будівельні норми, для такого об’єкту, були повністю проігноровані. Є підозри про те, що кошти на будівництво дамби були використанні не ефективно. Замість використання інертного матеріалу Львівське комунальне підприємство використовувало будівельне сміття.

Яка ситуація із станцією очистки інфільтратів на Грибовицькому сміттєзвалищі

Ситуація так само невтішна. Ми з представниками Державної екологічної інспекції у Львівській області та інших уповноважених органів періодично проводили обстеження. Її роботу оглядав голова облдержадміністрації  Олег Синютка. В той час станція очистки працювала в режимі «шкільної лабораторії» переробляючи декілька літрів інфільтрату, в той час як обсяги котрі необхідно щодня переробляти значно більші. Надлишок вивозять на тіло полігону, або неочищеними – на очисні споруди.

Якщо говорити загалом, станція очистки інфільтратів повноцінно не працювала ніколи. Працівники ЛКП виправдовувались відсутністю реагентів, струму тощо. Але якщо б вона і працювала повноцінно – обсяги очистки інфільтрату у порівняні з необхідними є мізерними.

Який саме обсяг інфільтратів необхідно переробляти за одну добу?

Обсяг збільшується у період опадів, під час дощів або танення снігу вода просочуючись через тіло полігону забруднюється продуктами гниття та витікає в інфільтраційні відстійники. Це десятки тонн інфільтрату на добу.

Нещодавно місто провело тендер на дослідження тіла полігону на вміст газу. Компанія «ІНГАЗ» розпочала роботи з облаштування свердловин. Але питання в наступному, чи проводились дослідження вмісту газу раніше, чому їх не беруть до уваги зараз?

Перші дослідження проводили дуже давно. Ми пам’ятаємо, що іще в 2004 році ТОВ «Гафса» підписала договір з Львівською міською радою, щодо проведення первинної рекультивації. Їх технологія полягала у дегазації Грибовицького сміттєзвалища. підприємці ніколи б не будували установку для збору газу без проведення досліджень  щодо його обсягів і вмісту. Згодом численні компанії проявляли інтерес до збору газу на сміттєзвалищ, проте їхні пропозиції були відхилені. Загалом, дегазація необхідна для убезпечення тіла полігону від загорянь.

Трагедія, що відбулась більше двох років тому, спричинена великою мірою через те, що накопичився газ, котрий в певній концентрації має властивість самозагорятись.

Дослідження, я думаю, зараз проводять у рамках тієї ж концепції рекультивації. Рекультивація будь якого сміттєзвалища проводиться у чотири етапи. Зокрема, це очистка інфільтратів, це технічна рекультивація, тобто перешаровування, вкриття мембраною, аби унеможливити потрапляння опадів, далі проводять біологічну рекультивацію. В кінцевому результаті воно виглядає природно, вкрите рослинністю. А основним і обов’язковим етапом рекультивації є дегазація.

Пройшло понад два роки після трагедії на Грибовицькому сміттєзвалищі. Місто мало проект рекультивації, згодом його оновлювали, потім відмовились від нього. Яка ситуація зараз?

Проект рекультивації, що розроблений «Гірхімпромом» у 2013 році, був дійсним до того часу, поки не стався обвал. Змінилось тіло полігону і проект рекультивації відповідно потребував внесення коректив. На сьогодні проекту рекультивації немає, його розробка триває. Були заяви, що компанія «Egis» разом з «Гірхімпром» розробить новий проект рекультивації. Втім, як мені відомо зі слів виконавчого директора «Гірхімпрому» вони участі в цих роботах не приймають.

Окрім іншого, на Грибовицькому сміттєзвалищі маємо проблему із «гудроновими озерами»

За законом відповідальність за зберігання або безпечну утилізацію відходів несе їх власник. Держекоінспекцією були проведені численні перевірки, матеріали котрих було скеровано власникам відходів та у правоохоронні органи. Йдеться про те, аби наявні гудрони безпечно зберігали, унеможливили їх витік, та поступово розпочали їх утилізацію. На жаль, на сьогоднішній день в Україні мені не відоме виробництво, яке б мало технологію переробки кислих гудронів. Єдиний варіант деактивувати кислоту, після чого подальша переробка гудронів буде можлива в Україні.

Втім Львівський Нафтомаслозавод, котрому належать ці відходи, є банкротом

Ситуація не змінилась. Нафтомаслозавод продав свої активи разом із кислими гудронами Івано-франківській компанії ТОВ “Комерц Про 777”. Ми надіслали листи в ДФС у Львівській та Івано-франківській областях для отримання інформації, на балансі якого підприємства знаходяться кислі гудрони станом на сьогодні. Звернення про необхідність безпечного зберігання та утилізації гудронів надіслані ТОВ “Комерц Про 777” та правоохоронним органам.

Тобто, коли буде з’ясовано, кому на сьогодні належать кислі гудрони, що зберігаються на Грибовицькому сміттєзвалищі, буде прийнято рішення, що з ними робити далі?

Думаю, правоохоронні органи з’ясують право власності та зобов’яжуть власника гудронів вчинити дії щодо дотримання природоохоронного законодавства.

Наявність таких небезпечних відходів, є однією з перепон, що перешкоджає вступу України до Європейського союзу. Це насправді так?

Звичайно. Директиви ЄС передбачають гідні умови життя для своїх громадян. Свого часу, під час процесу вступу Угорщини до ЄС, дивним чином їх гудрони опинились на нашій території. Про цей факт достатньо інформації у ЗМІ. Відкриті кримінальні провадження.

Ці відходи також знаходяться на території Грибовицького сміттєзвалища?

Ні. Завезені з Угорщини відходи були модифіковані, змішані з глиною та знаходяться на території ПрАТ «Новороздільське ГХП «Сірка». Підприємство також є банкрутом і не має коштів, аби безпечно зберігати ці гудрони. Сьогодні вони знаходяться під відкритим небом. Ми неодноразово звертались до центральних органів виконавчої влади про необхідність виділення коштів для потреб підприємства.

В травні була інформація, що на Грибовицьке сміттєзвалище вивозять сміття. Чи це так, та чи триває вивіз нового сміття зараз?

Докази, що свіже сміття з’явилось, були більше року тому. Це були чеки із супермаркетів м. Львова. Втім, факту вивезення інспекції встановити не вдалось. Чи зараз вивозять сміття на Грибовичі мені не відомо. Якщо комусь такі факти є відомі, прошу звертатись до Державної екологічної інспекції у Львівській області або на гарячу лінію.

Чи працюють камери спостереження на сміттєзвалищі?

Так, працюють.

Місто надає інформацію з цих камер, аби проконтролювати ситуацію на полігоні?

Місто надає нам доступ до інформації відеоспостереження. Камери встановлені у пункті пропуску, в тому місці де відбувається зважування сміттєвозів.

Яка ситуація із забруднення річки Малехівка. Чи контролюється вміст забруднюючих речовин в населених пунктах, що нижче за течією річки?

Інспекція робить заміри в тих каналах, через які можливе потрапляння води до річки Малехівка. Під час усіх перевірок були встановленні перевищення гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин. Зафіксовані, зокрема, перевищення норм вмісту хлоридів, азоту амонійного, біохімічного та хімічного споживання кисню. Оскільки річка Малехівка з рухом течії природно самоочищається, то вона не чинить негативного впливу на річку Полтва.

Наразі розгорівся конфлікт довкола сміттєзвалища у Миколаєві. Місцеві активісти наголошують на тому, що роботи проводяться із порушенням правил, відсутній проект, і так далі.

Якщо порівняти із тим періодом, коли вивезенням сміття займалось місцеве комунальне підприємство, то сьогодні ситуація значно краща. Тепер, можливо не на всі сто відсотків, але норм та правил експлуатації максимально дотримуються. Частина сміттєзвалищ, де не дотримувались технології, впорядкована, є «глиняний замок», облаштовані свердловини для забору проб води. Насправді, на сьогодні, це один із найкращих прикладів в області, як потрібно поводитись з відходами. Усі необхідні дозволи і комунальне підприємство, і орендар отримали, тобто вони діють згідно вимог чинного законодавства.

У Львівській області чимало кар’єрів, у котрих видобувають пісок. Рекультивація кар’єрів, в разі застосування певних технологій, можлива у тому числі засипанням сміття із перешаруванням. Чи є такі проекти рекультивації в області?

Сьогодні на Львівщині є 49 піщаних кар’єрів. Для того, аби отримати ліцензію на розробку кар’єру, підприємство має подати пакет документів у Державну службу геології та надр України. Проект рекультивації є невід’ємною частиною цього пакету. Тобто, після закінчення розробки ділянки підприємство зобов’язане виконати усі роботи для відновлення екологічної рівноваги згідно з проектом. Технологій засипання піщаних кар’єрів сміттям немає. Проектувати такі заходи без застосування технології влаштування захисної мембрани можна лише у відпрацьованих кар’єрах, де є глиняний бар’єр, що унеможливлює потрапляння шкідливих речовин в підземні води.

Продовження інтерв’ю незабаром.