“Створювати щось власне – це цікаво, це драйв, який запалює очі”, – Олександр Чорнологов

Один із засновників марки "БоЇм" Олександр Чорнологов розповів, що ховається за лаштунками виробництва оригінальних соусів.

Як створити унікальний продукт, що ховається за лаштунками виробництва оригінальних соусів та що цікавого можна побачити на ринку продуктів харчування розповів журналісту ІА “Вежа” один із засновників марки “БоЇм” Олександр Чорнологов.

Розкажіть, як зявилась ідея створити виробництво соусів?

Це була наша спільна ідея з моїм товаришем, котра виникла ще у 2015 році. Ми хотіли започаткувати власний проект, створити свій бренд, адже створювати щось власне – це цікаво, це драйв, який запалює очі. Першочерговим для нас було прагнення до чогось нового.

Як ви розпочали свій бізнес?

Я маю значний досвід у сфері HoReCa (ред. – horeca — термін, що позначає сферу індустрії гостинності), а мій друг вже мав свій стар-ап, пов’язаний зі сферою громадського харчування, тож ми вирішили рухатись у цьому напрямку. Спочатку практично цілий рік ми обдумували все, придивлялись. Потім у Словенії мій товариш Мартин, який згодом став співвласником проекту, відвідав магазин, наповнений різноманітними баночками з місцевими консервованими продуктами та соусами, і для нас це стало поштовхом, від якого ми почали думати у цьому напрямку.

Для початку ми у 2015 році ще з одним нашим другом спробували зварити бограч, посмажити шашлики на пікніку в Парку Культури й ми навіть щось заробили того вечора. Нам було приємно, що зроблене нами подобалося людям. Незважаючи на те, що це було восени, за виробництво соусів ми взялись у грудні. Почали з того, що шукали оригінальні рецепти, які б у першу чергу зацікавили нас. Спочатку це було качине конфі, малиновий конфітюр, індійский соус “Чатні”.

Дегустувати зроблене нами ми попросили друзів, які мали прямий стосунок до кухні, серед них сьогодні вже є два шеф-кухарі. Хтось був у захваті, комусь просто подобалося, але нас це нас не переконало. Навряд чи вони б сказали щось погане, але це додало нам впевненості рухатися далі.

Ми вирішили брати рецепти по одному із кожного континенту так, щоб охопити весь світ. На той момент ми вже мали індійський соус, Південної Америки, довго шукали рецепт африканського соусу, тож вирішили приготувати щось із бананів, але на вигляд він був, м’яко кажучи, не дуже. Пробували далі шукати рецепти, і паралельно думали, як усе це об’єднати у єдину концепцію. Зрештою дійшли до того, що всі люблять подорожувати та їсти, тож це стало основою нашої концепції.

Назва “БоЇм” одразу виникла чи дійшли до неї поступово?

Коли ми визначалися з назвою, ми знали, що це має бути якийсь мандрівник. Перше, що спадає на думку, це першовідкривачі: Колумб, Магеллан, Васко да Гама. Однак це дуже відомі дослідники й мандрівники, тому ми вирішили шукати далі. Насправді у Львові жив такий Міхал Боїм, який відправився зі Львова у Китай бути місіонером при дворі китайського імператора і досліджувати флору й китайську медицину. Ходять легенди, що він передав Європі знання про вимірювання пульсу.

Як сьогодні пам’ятаю, ми з другом нарізали часник, а наш колега, який моніторив дослідників, видає прізвище Боїм. І коли прозвучало це слово, у мене піднялася голова і, напевно, над головою загорілася лампочка. Це була найкраща назва, тому що коротка, унікальна у своєму роді і складається із двох слів: “Бо” і “їм”.

Чим займаєтеся сьогодні?

Наразі активних членів команди, які займаються цим проектом, двоє: я і моя дружина. Вона відповідає за виробництво, логістику, відправку товару, а я за візуалізацію проекту та його просування. Ми випускаємо свою лінійку соусів різних народів та ароматні солі.

Наш проект переживав різні етапи: від орендованої кухні й домашніх умов, і до нормальної, добре функціонуючої кухні. На певному етапі був дуже великий спад зацікавленості до проекту. Коли до цього взялася моя дружина, проект почав набувати певних рис, зростати та бути кращим.

Зараз ми займаємося покупкою кухонного обладнання для нового приміщення. Коли ми його отримаємо, почнемо тестувати нові цікаві рецепти. Я впевнений, що сучасна кухня нам у цьому допоможе, тому що дозволить робити ті процеси, які були неможливими у домашніх умовах. Маємо багато ідей, які хочемо реалізувати, однак бракувало рук і часу. Також сьогодні ми активно розвиваємо напрямок гастрономічних подарунків, а в найближчий час хочемо запустити власну лінійку здорового харчування з продуктів без цукру. Хоч в нас вже є така продукція, однак ми хочемо об’єднати її разом і розвивати це далі.

Яким був стартовий капітал на етапі відкриття?

Навчаючись зараз по програмі управління малим бізнесом, коли проект існує вже третій рік, я зрозумів, що з погляду на ведення бізнесу ми розпочали неправильно. Нас було 4 партнери, і єдине, що ми зробили, – вклались по чотири тисячі гривень кожен. Ми не продумали те, що проект не є швидко оборотний, тож, відповідно, потребує більше часу для повернення коштів. З досвідом я зрозумів, що для початку нам потрібно було вкласти достатні кошти для того, щоб виготовляти ще більш якісний продукт.

З часом нам стало зрозуміло, що “смачно” – це лише базова умова. Це той мінімум, без якого не можна рухатися далі. А вже потім потрібно підключати свої сили як продавця, сили стратегічного мислення.

Паралельно із проектом ми почали займатися ще й соціальними справами, до прикладу, ходили на конференцію TED-X, і це займало багато нашого часу, а проект відходив на другий план. Це все погано вплинуло на проект: він був у невизначеному стані до того, як моя дружина почала ним займатися. Якщо ми хочемо досягти успіху у бізнесі, все має бути стабільним, потрібно повторювати правильні корисні дії.

З визначеного шляху нас збивало й те, що кожну помилку ми сприймали критично, і вона вводила нас у стан депресії, параної та “опускання рук”.

Відмічу й те, що на початку ми виготовили багато продукції, і вона дуже довго стояла. Була частина продукту, який доводилося викидати у смітник через неправильно проведену пастеризацію чи стерилізацію. Загалом ми “втратили” близько 200 баночок власного соусу з полуниць. Хоч він і був їстівний, однак повністю втратив ту консистенцію, яку мав на початку.

Які юридичні складнощі були у період створення бізнесу?

Жодних юридичних складнощів у нас не виникало. Ми почали реалізувати проект в той час, коли в Україні закінчився період перевірок санстанцій, тож нас ніхто не турбував. При цьому, ми гарантуємо якість та безпечність нашого продукту. Загалом жоден виробник, якщо він хоче досягти успіху в своїй справі, не буде свідомо робити неякісний продукт. Усю свою продукцію ми тестували, якщо виникали сумніви – ми радилися, не знаходили з ким радитися – не давали свій продукт людям.

Ми розуміємо, що за нашу продукцію відповідаємо як виробники, тож на кожній баночці є мій дійсний номер телефону, за яким можна звернутись із пропозицією чи скаргою.

Додам, що наша продукція пройшла сертифікацію і отримала схвалення від лабораторії, при чому була перевірена вся наша лінійка.

Розкажіть більше про асортимент, котрий пропонуєте.

Ми збільшили свій асортимент у порівнянні з тим, котрим він був на початку, тож тепер він охоплює соуси з практично всіх континентів. До прикладу, ми пропонуємо американський соус “Барбекю” у класичній версії, мексиканську “Сальсу”, аргентинський соус “Мічурі”, африканський соус “Харіса”, італійський соус. Східні країни представляємо грузинським, індійським, тайським та японським соусами. Із солодкого, зокрема, пропонуємо малиновий шоколад, котрий не має прямого зв’язку з жодною країною, однак він у нас із самого початку був і досі користується популярністю. Також в асортименті маємо підсолену кавову карамель та солону карамель. Сезонно у нас з’являється мандариновий конфітюр, томатний та беконовий джеми.

Також ми виготовляємо ароматні солі: це морська сіль, змішана з соками зелені, ягід чи овочів. На сьогодні у нас є базилікова, чорнична, цитрусова, малинова та сіль з чилі. Кожна з них має свій своєрідний присмак, який особливо гарно відчувається у стравах.

Де ви знаходите рецепти?

Усі рецепти ми шукаємо на просторах інтернету та додаємо свої “нотки”. Ми тестували багато рецептів, виготовляли різну продукцію, і, напевне, половина з них точно перейшла до списку тих, які ми готові пропонувати людям. Це були доволі різні експерименти, при чому не завжди вдалі.

Сьогодні ми вже маємо досвід у цьому. Читаючи рецепт, ми одразу розуміємо, чи може з цього вийти щось вдале. Рецепти ми тепер оцінюємо за складом, технологією, а також за попитом. Зокрема, цікавимося, чого потребують наші дописувачі у соціальних мережах.

Як ви оцінюєте конкурентний ринок сьогодні?

Насправді ринок харчування завжди був і залишається доволі конкурентним, однак, що стосується саме соусів різних країн, в Україні не так багато виробників їх пропонує. Ми конкуруємо у першу чергу з тим, що у нас дорогий продукт, тож не всі люди можуть собі його дозволити. Ми б хотіли, щоб якомога більше людей користувалися в побуті нашою продукцією.

Окрім того, ми пропонуємо продукцію здорового харчування. Сьогодні таких продуктів в Україні не бракує, проте люди досі вживають майонез, склад якого переповнений емульгаторами та різними добавками. Чомусь досі багато українців не розуміють цінності смаку, адже навіть за цим вони досить сильно відрізняються.

Якщо взяти, до прикладу, імпортовані соуси високої якості дорогого сегменту, от з ними ми дійсно конкуруємо. Водночас, до прикладу, минулого року під час сліпої дегустації був представлений популярний американський соус “Міссіссіппі”, який часто використовують для барбекю, і був наш соус “Барбекю”. І от, як то кажуть у футболі, наш соус “переміг в одні ворота”, жодного шансу не залишивши нахваленому “Міссіссіппі”.

Що саме з вашої продукції продається найбільше? І загалом розкажіть про те, в яких кількостях ви виготовляєте продукцію, та чи траплялися випадки, коли продукція не продавалася узагалі?

Стосовно найбільших продажів, все швидкозмінне, однак в загальному, оскільки в нас більша лінійка все-таки соусів, то на першому місці за продажами стоять саме вони.

Сьогодні у нас вже не трапляються випадки, щоб ми змушені були викидати готову продукцію. Таке буває можливим лише іноді через те, що магазини не слідкують за датою протермінування. Буває й таке, що свіжіша продукція стоїть спереду, а ті товари, які мають 2-3 місяці до завершення терміну, розміщені позаду. Відповідно, через те вони й залишаються непридбаними. Таких моментів було небагато, але вони траплялися. Ми зараз готуємо небагато, оскільки у нас невеликі канали збуту. Готуємо в міру, знаючи, скільки нам треба.

Іноді нам бракує продукції, коли звертаються нові магазини. Тоді додаємо темпу і збільшуємо випуск. Пам’ятаю, такий етап був взимку, коли надходили замовлення на корпоративні подарунки, які ми готували. Наш перший клієнт звернувся до нас ще заздалегідь, у жовтні, тож ми спокійно відправили йому товар у кінці листопада. А ті, хто активізувалися дещо пізніше, додали нам трохи жару. Нам і покупців не хотілося підвести, і самим замовлення втратити. Був важкий період, але ми встигли з усім. Ще пощастило з тим, що частина замовників була зі Львова, і їм замовлення було потрібне до свята Святого Миколая, а частина з Києва, для яких пріоритетнішим був Новий рік. І тому так розділилося: одним ми віддавали у Львові до 19-го грудня, а Києву надсилали до 29-го.

Термін придатності до кожного соусу встановлюєте окремий?

Сьогодні він ще встановлений більш-менш однаковий у всіх соусах. Ми визначили, що рік часу – це якраз та безпечна норма, яку можна залишити. Однак скоро ми отримаємо заключення від лабораторії і, можливо, скорегуємо термін придатності. Там усе досліджується експериментальним шляхом: у них стоять наші соуси, і вони через певний період часу беруть проби і дивляться, що з ним відбувається. Ясна річ, що деякі соуси точно можуть залишатися свіжими більше року. Я особисто їв такі соуси, коли нам їх повертали магазини, все з ними було добре.

Як саме ви доставляєте товари?

Доставку в інші міста здійснюємо Новою Поштою. Що стосується Львова, оскільки всі часто бувають у центрі, ми пропонуємо на сайті функцію “Домовтесь про зустріч у Львові”. Тобто, якщо людям не терміново, то ми можемо зустрітися наступного дня і особисто передати замовлення. Мешканці ставляться до цього цілком схвально. Якщо ж терміново, то можемо викликати кур’єра. Особливо це актуально перед вихідними та святами, тоді ми пропонуємо викликати Uklon. Сервіс “Кур’єр” – це плюс 10 гривень до замовлення. Однак більшість людей все ж готові просто зустрітися, отримати своє замовлення, а окрім того й поспілкуватися з нами як виробниками.

Якими є ваші ринки збуту та яка потенційна аудиторія споживачів?

Хороше запитання, на яке я досі шукаю чітку сформовану відповідь, аби правильно зрозуміти свою аудиторію. У першу чергу це люди, які готові віддати більше грошей за якість і не заощаджувати на собі. Це різного віку й соціального статусу люди, однак ось ця риса їх всіх і об’єднує, адже вони ходять у крамниці з якісною продукцією, хоч і з дещо вищою ціновою політикою. Сьогодні на умовах аутсорсингу в нас працює людина, яка займається налаштуванням електронної комерції і відслідковуванням відвідувачів сайту, тож найближчим часом, коли отримаємо аналітику, ми зможемо більш чітко сформувати портрет своєї аудиторії.

Щодо ринків збуту, сьогодні придбати нашу продукцію можна у Львові в крамницях “Дідо”, на нижньому Шуварі (Хуторівка, 4а), “Малинівка”, Староєврейська, 24 та “Сирна тареля”, Староєврейська, 46.

Раніше одним із наших ринків збуту була “Еко-Лавка”, однак після нещодавнього ребредингу там був змінений менеджер, і ми втратили зв’язок з ними. Зараз ми якраз обдумуємо шляхи повернення нашого товару на їх полиці. Також ставимо собі амбітну ціль побачити свої соуси у Сільпо, де є “Лавка традицій”. Водночас, ми розуміємо, що це довгий шлях, оскільки ця мережа дуже відповідально ставляться до відбору продукції.

Ми тестуємо різні канали збуту, у тому числі з розвитком технологій маємо чималі очікування від інтернет-комерції. Багато людей замовляють у нас продукцію одразу через сайт, оскільки це зручніше, ніж йти до магазину, та можна одразу ознайомитися з усім асортиментом.

Чи є плани з відкриття власного магазину? Якщо так, яким ви його бачите?

Найближчим часом відкривати свій магазин не плануємо. Це не вигідно, оскільки людей, які готові не економити на своєму здоров’ї, поки що не так багато. До того ж, якщо вже й відкривати магазин, до цього потрібно підійти серйозно і вкласти багато коштів, а це вже зовсім інший бізнес, ніж просто створювати продукт. Поки ми зупиняємося на тому, що хочемо довести до ідеалу нашу продукцію, а вже далі буде сенс думати про власний магазин.

Хоча у планах на майбутнє я вже бачу його концепцію: гарні полиці з продукцією нашою та наших партнерів і друзів, великий дегустаційний зал, де буде змога одразу спробувати або ж замовити собі щось поїсти. Ми б пропонували відвідувачам швидкі канапки з використанням наших соусів чи солодощів, а також коротке меню дня, яке б не повторювалося з дня на день, а кожного дня змінювалося залежно від настрою та сезону.

Також розглядаємо у планах створення власної мережі в інших містах України. Водночас, виробництво продукції ми вбачаємо саме у Львові, в ідеалі – за містом, куди можна буде запрошувати людей відпочити від міського шуму та де одразу ж був би наш невеликий город, на якому ми б вирощували власні овочі. Я залюбки проводив би на такому міні-заводі більше часу, ніж у місті.

Чи працюєте на експорт сьогодні чи, можливо, розглядаєте це у перспективі?

Ні, сьогодні ми ще не дійшли до такого рівня, однак точно бачимо це у перспективі, тому що світ має бачити нашу продукцію. Європа сьогодні більш готова до якісних продуктів. Фактично, там вони коштують так само як і в нас, однак для України це порівняно дорого.

Ми намагаємося купувати й оцінювати продукти нашої категорії за кордоном. Буквально у попередній подорожі до Братислави ми купували соус до пасти, концептуально схожий до нашого італійського соусу. За очікуваннями він мав бути феноменальним, однак він таким не виявився, а коштував при цьому 3 євро. Я вважаю, що наші соуси готові конкурувати на міжнародному ринку.

Чи укладаєте ви договори на вимогу компаній?

У нашій практиці був такий випадок: ми укладали типовий договір з однією компанією, яка замовляла корпоративні подарунки. Це була інвестиційна чи банківська установа, і їм, окрім оплати по перерахунку, було необхідно укласти договір, що ми зрештою і зробили. В інших випадках з підприємствами, які замовляють в нас продукцію, ми працюємо по перерахунку, не заключаючи договорів.

Зауважу, що, якщо компанії виявлять бажання співпрацювати з нами по договору, – ми цілком зможемо піти на такі умови, адже з документами у нас все гаразд. Ми справді зараз можемо робити багато тих речей, які не роблять великі компанії, оскільки не обмежені в чомусь. Це перевага малих компаній, таких, як ми.

Які плани розвитку вашого бізнесу на найближчий час?

Якщо говорити про плани, найперша ціль, яку ми ставимо, це налаштування ще більш якісного і ширшого виробництва. Окрім того, ми плануємо створювати нові продукти і розширювати лінійку, оскільки з часом наші постійні покупці звикають до смаків, які ми пропонуємо. Окрім того, працюватимемо над візуальною привабливістю продукції, щоб їх хотілося шукати на полицях у своїх магазинах, купувати собі й дарувати у вигляді подарунку зі Львова.

Сьогодні ми з ілюстраторкою працюємо над ребредингом нашої компанії. Сподіваємося, що 2019 рік стане ще успішнішим для нашого проекту, адже цілі ми ставимо дуже амбітні: продати у 20 разів більше одиниць продукції, ніж це було у 2018 році, як би нереально це не звучало.

Також серед планів – збільшення продажу товару Лівобережній Україні. Хочемо туди їздити й представляти свою продукцію людям, при чому спершу на своїй батьківщині в Одесі. На початку березня цього року ми успішно з’їздили на ярмарку в Київ, де аудиторія нас вдало сприйняла. До слова, наше перше серйозне замовлення корпоративних подарунків було минулого року з Дніпра – 300 одиниць продукції.

Загалом наша мета – це мільйон проданих одиниць продукції. За останній рік продажі склали трохи більше 5 тисяч, що в рази перевищує перші 2 роки існування проекту. І для мене це показник.

Як власник саме такого підприємництва, розкажіть про проблеми ведення малого бізнесу в Україні.

Скажу зі свого досвіду: найбільшою проблемою у нас був несистемний підхід до бізнесу. Справа в тому, що на початку ми думали, що зробимо кілька баночок, продамо їх під мережею, яку створили, базуючись на тому досвіді, який мали у ресторанній сфері. Я знав, як правильно робити націнку на страви, тому думав, що в цій справі все зорієнтовано по такому ж принципу. Однак все виявилося значно важче. Спершу багато наших друзів і знайомих купували в нас продукцію, потім, створивши сторінку у Facebook, нами зацікавилися й інші люди, однак через деякий час замовлення припинилися. Нам бракувало системності у підході, і коли ми на шляху зіштовхувалися з припиненням продажів, у нас опускалися руки.

Зараз ми вже розуміємо, що молодим підприємцям у таких випадках перш за все потрібно проаналізувати, чому саме немає продажів. Можливо їх вибір продукції дійсно невдалий або попит на яку сьогодні невеликий. Однак, як показує практика, часто проблема не у випусковому товарі, а в підході до бізнесу. Тож найтиповіша помилка – це робити щось без аналізу. Ми запускали наш проект без попереднього дослідження ринку, цін та доцільності смаків. Ми вірили в те, що це інноваційний продукт, якого немає в Україні, і були переконані, що на цьому ми “зіграємо”. У чомусь воно так і було, однак конкуренція свого часу давила на нас з усіх боків.

Типовою проблемо у нас також було нераціональне інвестування коштів. Аналізуючи сьогодні, скільки коштів і куди ми вкладали протягом останніх трьох років, я розумію, що певні інвестиції були абсолютно невдалими. Тому, якщо говорити про проблеми, реально треба подумати перед тим, як щось починати: провести аналіз, навчитися веденню бізнесу або знайти людину для співпраці, яка вже має успішні проекти.

Також ми зіштовхнулися з проблемою відсутності чіткого розподілу ролей у команді, оскільки ми до кінця не знали, хто за що відповідає, і кожен з нас думав, що цим займається хтось інший.

А стосовно нашого проекту, я й надалі продовжу інвестувати в нього кошти, однак тепер з чітким аналізом потреби та доцільності. Я справді вірю в нього і сподіваюся, що з часом ми вийдемо на новий рівень підприємництва. Мені надзвичайно подобається наш продукт, і я хочу, щоб ще більше людей про нього дізналося.

 

категорії
Інтерв'юНовини Львівщини

Публікації по темі