Стан гендерної рівності в Україні за останні роки суттєво змінився

Нещодавно Всесвітній економічний форум оприлюднив рейтинг рівноправ’я між чоловіками і жінками «The Global Gender Gap». У ньому Україна посідає 64-ту сходинку зі 135-ти можливих.

Нещодавно Всесвітній економічний форум оприлюднив рейтинг рівноправ’я між чоловіками і жінками «The Global Gender Gap». У ньому Україна посідає 64-ту сходинку зі 135-ти можливих. Таким чином, наша країна поступилась Колумбії, однак змогла випередити Мексику і Таїланд.

Рейтинг враховує статистичні дані щодо співвідношення нерівності між чоловіками і жінками у чотирьох найважливіших сферах: економічна участь і кар’єрні можливості, освіта, здоров’я і виживання, політичні права і можливості.

Відповідно до результатів дослідження, найкращі показники Україна традиційно займає у галузі освіти. Звітується про рівні права на здобуття первинного і вторинного рівня освіти (початкова і повна середня освіта). Що стосується сфери вищої освіти, то жінки у цьому випадку мають більше можливостей, ніж чоловіки. Жінки частіше вступають до Вищих навчальних закладів. Незважаючи на горизонтальну гендерну сегрегацію при виборі професії – в Україні жінки все частіше опановують професії, які колись здобувались тільки представниками протилежної статті.

Згідно з всеукраїнським опитуванням студентів ВНЗ «CEDOS» – дівчата, які навчаються за державний кошт, отримують стипендію на 12% частіше, ніж хлопці. Ба більше, становлення системи жіночої освіти на українських землях датують кінцем ХІ століття, коли з’явилися перші школи для дівчат у Києві при Андріївському жіночому монастирі. Сьогодні у сфері української освіти 69% керівних посад обіймають саме жінки.

У категорії щодо рівності можливостей чоловіків і жінок у питаннях економічної діяльності і кар’єри Україна посідає 34-те місце серед 135-ти країн світу.

У дослідженні «Жінки і чоловіки на керівних посадах в Україні 2017», яке було підготоване Програмою розвитку ООН – загальне співвідношення чоловіків та жінок серед керівників організацій та підприємців   – 60% до 40%. Приватне підприємництво в Україні є наближеним до гендерного балансу, водночас жінки набагато рідше є керівниками металургійних підприємств чи політичних організацій.

Якщо говорити про окремі види економічної діяльності у різних галузях, то переважно чоловіки очолюють підприємства, що займаються оптовою торгівлею, вирощуванням зернових, будівництвом, комплексним обслуговуванням об’єктів. Тоді як жінки здебільшого керують компаніями, які працюють у сфері туризму, готельно-ресторанної справи, моди і краси.

Загалом регіональні відмінності щодо співвідношення жінок і чоловіків серед керівників є доволі незначними.

За рівнем участі жінок у політичному житті держави – Україна увійшла у ТОП-20 країн світу з найгіршими показниками рівності, посівши у цій категорії тільки 119-е місце.

У Законі України «Про місцеві вибори» передбачені відповідні гендерні квоти у списках кандидатів у депутати до місцевих рад. Однак у Законі така квота визначена лиш як один із інструментів «позитивних дій» – спеціальних тимчасових заходів, спрямованих на усунення дисбалансу можливостей жінок і чоловіків реалізувати рівні громадянські права, надані їм Конституцією та законами України. Попри дію законів «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» і «Про політичні партії в Україні», де чітко зазначається, що статут політичної партії повинен містити інформацію про «розмір квот, що визначає мінімальний рівень представництва жінок і чоловіків у виборчому списку не менше 30%», – незважаючи на це, результати виборів залишаються дисбалансі.

Як свідчать результати гендерного моніторингу місцевих виборів проведеного Комітетом виборців України – у 2015 році рівень представництва жінок у списках до обласних рад по всій Україні дорівнював 29,6%, а до міських – 32,1%. За даними 22 обласних рад жінки у них склали 15%, а у міських радах – 18,1%. Керівні органи партій – гендерно не збалансовані – жінки очолюють лише 12,8% обласних осередків. З 214 депутаток міських рад і 252 депутаток обласних рад, обраних за результатами виборів, лідерами партійних списків було лише 6,1% і 5,9% відповідно.

Як зазначає учасниця Феміністичної освітньої групи «Резистанта» Олена Зайцева в коментарі ІА Вежа побороти гендерну несправедливість в українській політиці заважають стереотипи. «Гендерну несправедливість в українській політиці заважають побороти упередження щодо здібностей і талантів жінок до політики та управління, які поширені і транслюються нашими високопосадовцями сьогодні. Особливо це стосується поста Президента, оскільки це не просто голова держави, а верховний головнокомандувач. Який військовий дасть жінці собою керувати. Логіка проста: хай гірший варіант, але не жінка», – зазначає експерт.

Згідно з офіційною інформацією, яка опублікована на сайті Кабінету Міністрів України – тільки чотири міністерства очолюють жінки на противагу 20 міністрам, які є чоловіками.

У рейтингу рівноправного доступу до охорони здоров’я Україна посіла 64 місце.

В Україні відсутня стратегія лікування у жінок «типово чоловічих» захворювань – алкоголізму, наркоманії, психічних розладів. Незважаючи на це, більшість проблем, які існують сьогодні у системі охорони здоров’я ніяким чином не пов’язані з гендерною нерівністю в країні.

Натомість Оксана Ярош, директорка ГО «Гендерний центр Волині», серед типових гендерних проблем в медицині називає обмеженість доступу чоловіків до профілактики та лікування статевого здоров’я.

«Андрологія –розділ медицини, який вивчає фізіологію захворювання чоловічої статевої сфери. До 2010 року спеціалізації із андрології не існувало у нашій медицині. Для жіночого статевого здоров’я є розвинута гінекологічна медична служба, хоч може бути проблема у якості цих послуг, натомість для чоловіків доступ до профілактики і лікування статевого здоров’я є обмеженим», – зазначає Оксана Ярош.

Нагадаємо, що найкращий результат гендерної рівності Україна продемонструвала у 2006 році, посівши 48 місце. Тоді за деякими з чотирьох обчислювальних параметрів країна наблизилась до позначки 1.00, що означає повну гендерну рівність у головних сферах діяльності. Досить суттєво позиції України знизились протягом 2014-2017 років, тоді країна тільки втрачала свій статус у рейтингу.

 

категорії
НовиниСуспільство

Публікації по темі

Новини