Чого очікувати та які ризики може нести новий енергетичний ринок України

Метою нового ринку електричної енергії є запровадження конкурентних механізмів функціонування ринку електричної енергії, вільний вибір контрагентів та забезпечення права споживача вільно обирати постачальника електричної енергії.

З 1 липня в Україні почав діяти новий енергетичний ринок. Що ж зміниться для українських споживачів та які ризики може спровокувати така модель?

До 1 липня цього року тарифи на електропостачання встановлювала Нацкомісія держрегулювання у галузі енергетики і комунальних послуг. Всю згенеровано електричну енергію продавали державному підприємству Енергоринок, звідти її купували посередники з оптовою ціною і направляли споживачам за регульованим тарифом. За такої моделі гроші у споживачів збирали обленерго і передавали їх “Енергоринку”, після чого вони розподілялися між виробниками та оператором мереж “Укренерго”.
В Україні ціни на електроенергію виглядають так: населення в середньому платить 1,05 грн за кВт-год, а промисловість — близько 2 грн за кВт-год.

Для чого ж Україні запроваджувати новий енергоринок?

Метою нового ринку електричної енергії є запровадження конкурентних механізмів функціонування ринку електричної енергії, вільний вибір контрагентів та забезпечення права споживача вільно обирати постачальника електричної енергії.  «Прийняття закону є необхідною передумовою структурних змін в електроенергетиці України, підґрунтям для модернізації галузі та інтеграції ринку електричної енергії України до регіональних енергетичних ринків, з наступним входженням до загальноєвропейського енергетичного ринку», – йдеться на сайті Укренергоатому.

Варто також зауважити, що впровадження нової моделі енергоринку є однією з умов програми співпраці з МВФ.

Сьогодні енергетичний ринок трансформується

Енергетичний ринок України відтепер ділиться на 4 маленькі моделі: ринок прямих договорів, ринок на день вперед та ринок впродовж дня на якому закуповується електроенергія на найближчі години, а також балансуючий ринок на якому будуть розраховуватись різниця між прогнозним, фактичним обсягом споживання і його вартістю.

Перша частина реформи торкнулася роздрібного ринку 1 січня 2019 року. Тобто, якщо раніше бізнес купував енергію в обленерго, то зараз він може сам обирати будь-якого зручного постачальника. Тоді ж самі обленерго поділили на дві частини. Відповідно, одна має обслуговувати  електромережі, а друга стає постачальником.

Звичайні ж споживачі не поспішають користуватися цим нововведенням, адже у населення фіксовані ціни,які набагато нижчі за ринкові.

Друга частина реформи, яка запрацювала вже з 1 липня цього року стосується оптової частини ринку. Зокрема вона передбачає роботу генеруючих компаній за новими правилами.

За новими правилами, вартість електроенергії залежатиме від обсягів споживання, графіків розрахунку, платіжної дисципліни та періоду доби. У пікові години тариф буде вищим, вночі – нижчим. Тарифні зміни, що вводяться 1 липня, передусім торкнуться промислових споживачів. Саме тому увагу звертали на те, що від запуску нового енергетичного ринку має виграти промисловість та бізнес. Саме їм вподовж декількох років постійно підвищували ціну на електроенергію, тоді ж як для громадян з 2017 року тариф не змінювався.

Чи варто очікувати населенню збільшення платіжок за електроенергію?

Варто зауважити, в Європі впроваджуючи такий ринок, автоматично піднімали ціни на електроенергію з 30% до 70%, однак українцям пообіцяли, що населення не буде платити більше до кінця 2020 року. А все тому, що аби новим ринком не спровокувати зростання електроенергії Кабінет Міністрів 5 червня 2019 року ухвалив «Положення про покладання спеціальних обов’язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії». Згідно з цим документом, на державні компанії «Укргідроенерго» та «Енергоатом» покладається спеціальний обов’язок, який передбачає, що 60% енергії, виробленої на атомних електростанціях, та 20% енергії, згенерованої гідроелектростанціями, з 1 липня мають продавати за цінами, нижчими від тарифу для побутових споживачів. Решту 20% так званий постачальник універсальних послуг, який відповідає за забезпечення населення електроенергією, має закуповувати на відкритому ринку. Однак виникає питання, хто ж тоді буде компенсувати різницю у ціні. Така ноша звалюється на плечі бізнесу.

Чи готова Україна до нових правил на енергетичному ринку?

Андріан Прокіп експерт напрямку “Енергетика” Українського інституту майбутнього  стверджує, що сьогодні новий енергетичний ринок працює, і це означає, що поки видимих проблем, які були б підставою сказати, що Україна не готова до такої реформи– немає. Але точну повну оцінку готовності роботи нової моделі енергетичного ринку можна буде дати лише з часом.

Тоді ж Володимир Шведкий, СЕО енергетичного провайдера ETG.UA зауважує, що сама ідея змін має перед собою логічні та очікувані перетворення ринку, які передбачає третій енергетичний пакет. Але говорити про те, що система готова до таких змін, буде цинічно та непрофесійно. Адже ринок постачання електроенергії динамічний, потужності генерації не розвинені, а джерела покриття небалансів обмежені. Покривати вартість балансуючих потужностей можливо за рахунок теплової генерації і вартість таких послуг може стрімко зрости. У зв’язку з цим, відсутність програмних рішень, які можуть дозволити ефективно перерозподіляти ресурс електроенергії, призведуть до колапсу. Як профіцити потягнуть за собою нестабільність енергосистеми, так і дефіцити можуть сприяти зростанню цін.

Які ризики може нести новий енергоринок та чим це може загрожувати українцям

«Сьогодні ж в зоні ризику є точність подачі інформації про комерційний облік електроенергії операторами системи розподілу. Тобто ті які були виокремлені з обленерго і які відповідають за розподіл енергії, мають щогодинни подавати інформацію про обсяги передачі електроенергії між різними учасниками ринку. Це було одне з найбільш вузьких місць готовності. Багато операторів систем розподілу заявляли, що вони не готові оскільки в них є проблеми з програмним забезпеченням», – розповів в коментарі ІА Вежа Андріан Прокіп.

Чи готовий був наш ринок прийняти нову реформу також можна буде оцінити по тому, як будуть проходити платежі та як буде сабе поводити платіжна дисципліна. «Сам ринок, як функціонуюча модель не несе ризиків, окрім того що відбудеться підвищення ціни за електроенергію для промисловості. Теоритично таке підвищення може спровокувати кризу для птатежів. Хоча лише тереотично, адже в умовах ринку хтось за це таки має заплатити, або просто припинити отримувати послугу», – додав він.

Тарас Бондаренко, юрист Практики будівництва та капітальних інвестицій АО TOTUM зауважує, що Україна сьогодні має низьку якість системи комерційного обліку електричної енергії та високу концентрацію ринку. Частка Енергоатому відповідно до даних антимонопольного комітету складає 55%, а частка ДТЕК – 25%. При такій структурі ринку основні гравці можуть як вступити в жорстку конкуренцію, що буде на руку кінцевому споживачу, так і досягти домовленостей щодо спільної ринкової стратегії.

При цьому наявний реальний ризик встановлення монопольно високих цін на ринку, застосування різної цінової політики за прямими договорами до рівноцінних угод та створення штучного дефіциту електроенергії. Оскільки на початковому етапі через створення «гарантованого покупця електроенергії» населення захищене від коливання тарифів, будь які ринкові ризики лягають на комерційних споживачів. Тобто реальному сектору економіки доведеться пристосовуватись до динамічного формування цін на свою продукцію, які суттєво залежать від цін на енергоресурси.

Тому наразі відкритим є питання чи готовий Антимонопольний комітет України до контролю за дотриманням дійсно чесної, відкритої та ринкової конкуренції в новій моделі ринку електроенергії.

Тоді ж, промисловим споживачам необхідно готуватися до умов нового ринку електроенергії шляхом поліпшення власних процесів, які стосуються планування та коригування лімітів споживання (необхідність збільшення або зменшення), оперативного реагування на зміни в структурі споживання. «Це дуже важливо, оскільки від цього буде залежати ціноутворення і стабільність постачання електроенергії споживачу», – зауважив Володимир Шведкий.

категорії
ЕкономікаСуспільство

Публікації по темі