Якщо місцевий орган влади станом на 2019 рік не прийняв рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, то, згідно з нормами ПКУ, застосовуються ставки 2018 року.
Розмір граничних меж ставок земельного податку залежить від того, чи була проведена нормативна грошова оцінка тої чи іншої земельної ділянки. Якщо її провели, то максимальна ставка податку встановлюється у розмірі не більше 3% від їх нормативної грошової оцінки. Для нормативно-оцінених земель загального користування – не більше 1% від їх нормативної грошової оцінки. Для сільськогосподарських угідь гранична межа ставки коливається між 0,3% та 1% від їх нормативної грошової оцінки. А для лісових земель – не більше 0,1% від їх нормативної грошової оцінки.
Якщо ж оцінку не було проведено, то розмір граничних меж ставок земельного податку встановлюється на рівні не більше 5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області. Для сільськогосподарських угідь показник коливається між 0,3% та 5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області. Для лісових земель – не більше 0,1% від нормативної грошової оцінки площі ріллі по області.
Також варто зазначити, що плата за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25% податку.
Додамо, що декларації з плати за землю на 2019 рік потрібно подати до 20 лютого. Згідно з вимогами, зазначеними в ПКУ, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і подають відповідному контролюючому органу за місцерозташуванням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за відповідною формою.