Важливо раціонально використовувати землю міста, – архітектор Євген Платонов

Про сучасну архітектуру, підходи до забудови міста та збереження його історичної спадщини

Львів, безперечно, гарне старовинне місто, архітектура котрого приваблює чимало туристів. Його вузькі вулички, що забудовані за австрійських та польських періодів, створюють колоритну атмосферу Львова. Втім і сучасна забудова, видозмінює та доповнює обличчя міста Лева. Про сучасну архітектуру, підходи до забудови міста та збереження його історичної спадщини розповів Євген Платонов, архітектор.

Ви розробили проект житлових комплексів Obriy та Obriy2 у мікрорайоні Під Голоском. Розкажіть на їх прикладі, чому вони саме такі, як вам, як архітектору, вдається втілити у своїх проектах ті чи інші креативні ідеї, та як вам допомагають чи заважають нововведення у містобудівній документації.

Варто відразу наголосити, уся забудова міста пов’язана із генеральним планом міста, детальними планами територій, планом зонування певної ділянки. Я, як архітектор працюю в межах містобудівної документації, державних будівельних норм, умов замовника, а також виходячи із можливостей самих будівельників.

Як у випадку з відомим композитором Паганіні, котрому довелось грати концерт з підрізаними струнами, мені, як архітектору, теж підрізають «струни» – необхідно працювати у рамках ділянки та поверховості, у рамках поставлених забудовником, враховувати можливості будівельників. І в цьому сенсі мені дуже приємно працювати із девелоперською компанією Lev Development, керівництво котрої готове ризикувати та реалізовувати сміливі ідеї архітектора.

Вони ризикнули, погодились на мою пропозицію такого сучасного стилю, котрого іще не було у Львові. Це було складно, але нам вдалось створити сучасне, комфортне та гарне житло, аби бути достойними тих архітекторів, що будували таке гарне місто до нас.

З чим можна порівняти архітектуру житлових комплексів Obriy та Obriy2, що вас надихало у роботі над цими проектами?

Коли проектував – подібних проектів у нашому місті не було. Зараз – починають з’являтись. Що надихало? Будемо говорити так – в архітектурі головне досвід. Ми не повинні пасти задніх, потрібно розвиватись як увесь світ. Можливо у нас не завжди вистачає грошей аби будувати таку ж архітектуру як у Відні, але не завжди потрібно багато грошей аби зробити щось гарне – необхідно докласти творчих зусиль.

Яку роль у розробці проекту відіграла вулиця Малогосівська. Як саме вони вплинули на ті чи інші рішення, що реалізовані в проекті?

Говорячи про район Під Голоском, варто наголосити – це один із найближчих до центру спальних районів. Вулицю Малогосківську лише починають забудовувати, і це правильний крок для нормального розвитку міста – будувати в межах міста, а не розтягувати його.

Подивіться на гарні європейські міста, приміром Париж – його діаметр по об’їзній дорозі 12-15 кілометрів, і це при 2,5 млн населення, понад 200 людей на гектар. В прекрасній Барселоні щільність населення 160 людей на гектар. В Україні лише два міста мають іще непогану щільність населення – У Києві та у Львові цей показник близько 40 людей на гектар, в інших містах іще менше.

Варто розуміти, чим більше місто – тим більше комунікацій необхідно, тим більше потрібно доріг, автомобілів, транспорту, стоянок, і місто перетворюється у суцільний транспорт.

Відтак, повторюсь, будівництво в районі Під Голоском це правильний крок, незважаючи на дуже складний рельєф. Містом передбачені тут дитячі садки, школа, парк. Я створюю тут лише декілька будинків, в межах того, що дозволено містобудівною документацією – є певна площа ділянки, певна поверховість. Тобто, ми лише додаємо маленькі елементи: паркінги, аби паркування майбутніх мешканців не перетворилось на проблему, вбудовуємо комерційні та громадські площі, аби було місце інтелектуальній праці, місце для торгівлі та дозвілля. Тобто створюючи проект саме таким, ми намагаємось аби район Під Голоском не був лише спальним районом, а був частиною міста.

Минув певний час між розробкою проектів Obriy та Obriy2, змінились будівельні норми. Що вдалось видозмінити, реалізувати нове?

Зміни є, але вони стосуються у першу чергу побажань клієнтів, а не змін до ДБН. Клієнти висловили побажання щодо балконів, терас. Відтак ми намагались витримати заданий стиль, але додати тих елементів, на котрі був запит клієнтів.

Розкажіть трішки про планування. Як реалізувати в єдиному проекті і підземні паркінги, і офісні та комерційні приміщення, і житло.

Це доволі складно, нам потрібно об’єднати три функції, котрі накладаються одна на одну: житло – це одна планувальна функція, комерційні площі – мають іншу планувальну функцію, під ними паркінг – іще інша планувальна функція, а уже від нього залежать конструкції котрі впливають і на проектування житла. Зробили паркінг – у цих конструкціях не складно планувати комерційні приміщення, втім складніше проектувати житло.

Саме через ці складнощі проектування багато забудовників у Львові нехтують будівництвом підземних паркінгів. Втім, варто зазначити, будинок все рівно повинен мати підземні приміщення для розміщення комунікацій. Тобто, забудовники думають, що вони економлять, натомість вони виконують все той же об’єм підземних робіт. Ми ж комунікації розміщуємо під стелею паркінгу, тобто більш раціонально використовуємо площу та гроші.

Ми намагались більш раціонально використати і ділянку. Наші політики не втомлюються повторювати, що у нас дуже дорога земля. Ми намагались аби кожен квадратний метр був корисним для людей, для того, аби нашим дітям залишилась земля, і зокрема для цього варто раціональніше забудовувати міста: з хорошою доступністю житла, місць роботи, дозвілля, торгівлі.

Невдовзі в районі Під Голоском розпочнеться реалізація проекту Obriy3. Як він гармоніюватиме з існуючою забудовою та як саме він доповнюватиме мікрорайон.

Я намагаюсь витримати стиль, аби будинки утворили комплекс. До слова, навіть колегам, котрі проектую дві секції поруч із Obriy2, я надав свої креслення – запропонував їм підлаштуватись під наш стиль, аби було спільне архітектурне бачення, аби їх комплекс не створював дисонансу, натомість гармоніював та доповнював єдиний архітектурний стиль кварталу. Сподіваюсь нам вдасться створити стилістично та функціонально єдиний простір. Нехай у Львові буде невеликий острівок у такому стилі. На інших ділянках – буде інший стиль, світ великий і сучасна архітектура багатогранна, різна, яскрава.

Ви згадали, що район Під Голоском, один із найближчих спальних районів до центру міста. Він лише забудовується, тож є можливість його зробити комфортним та гарним. Натомість у місті є чимало спальних районів із радянською, сірою забудовою. Як можна змінити ці периферійні спальні райони на краще?

Один із недоліків радянських часів у підході до забудови міст. Земля нічого не коштувала, міста розтягували, а щільність населення в результаті – дуже низька. Жодній мерії не вистачить коштів аби в належному стані утримувати десятки кілометрів комунікацій, доріг та чималу кількість громадського транспорту. Навіть якщо не порівнювати розмір податків, то на один гектар площі в Парижі 210 людей сплачують свої податки, у Львові – 40. Нашій мерії доводиться працювати на значно менших коштах.

Водночас інший недолік – в радянські часи будували якомога більше, якомога швидше, типово – це просто економія на архітектурі. Типовий проект коштує значно менше, аніж індивідуальний, в 4-5 разів.

Зараз, вкраплюючи у радянську забудову спальних районів сучасні новобудови, ми можемо як зовнішньо, так і функціонально їх покращити. Можливо колись нашій країні вистачить коштів аби реконструювати радянські будинки, чи принаймні реконструювати їх фасади. Приміром об’єднана Німеччина багато коштів вклала у реконструкцію радянської забудови східної Німеччини. Вони переробили всі фасади і зараз це зручні та комфортні міста.

Говорячи про забудову міст та будівництво в межах існуючих житлових районів, яких підходів в першу чергу варто дотримуватись аби місто залишалось комфортним для його мешканців.

Схоже питання у 2011 році московські журналісти задали великому іспанському архітектору Саньтьяго Калатраві – «Як ви відноситесь до збільшення міст». А він відповів: «Подивіться на свої міста. Ви завжди знайдете місця нераціонального використання землі. Не потрібно розтягувати міста, потрібно раціональніше використовувати землю». В першу чергу варто згадати про промзони. У Львові це вулиця Джерельна, Шевченка, Підзамче, навіть на початку вулиці Городоцької неподалік Оперного театру. Ці місця необхідно «перепрограмувати», «переробити» чи то в житло, чи в офіси, чи в осередки інтелектуальної промисловості, таким чином просто дати лад цим закинутим територіям. Звичайно, до кожної ділянки необхідно підходити індивідуально, враховувати існуючі комунікації, виходити із транспортних та логістичних можливостей.

Якщо подивитись на гарні європейські міста котрі щільно забудовані, приміром Будапешт, йдучи містом ти спершу побачиш вузькі вулички, потім велику площу, знову вузькі вулички, потім велика площа чи парк. Тобто існує чередування вузьких вулиць та великих просторів. Це необхідно для комфортного життя, адже жити у вузьких вулицях важко. Цих загальних архітектурних принципів варто дотримуватись і в сучасній забудові. Ми ж полюбляємо вузькі вулиці нашого Львова, тож давайте і в сучасній, новій забудові будуючи вузькі вулиці із щільною забудовою чередувати їх з широкими просторами для відпочинку: парки та площі для відпочинку, а далі вузькі вулиці для трамваїв та транспорту.

 

категорії
Новини ЛьвівщиниСуспільство

Публікації по темі