Закон про ринок землі: спростування міфів

Основними положеннями законопроєкту є обмеження площ придбання землі в одні руки, заборона на продаж землі іноземцям та пріоритетне право придбання для фізичних осіб, які є громадянами України перед юридичними особами.

З 1 липня 2021 року в Україні запрацює відкритий ринок земель сільськогосподарського призначення. Експерти розповіли, як здійснюватиметься продаж землі та спростували поширені серед громадян міфи.

У ніч на 31 березня 2020 року Верховна Рада України проголосувала за Закон України № 2178-10 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення”. Відповідно до прийнятого Закону з 1 липня 2021 року в Україні запрацює вільний ринок земель сільськогосподарського призначення.

Основними положеннями законопроєкту є обмеження площ придбання землі в одні руки, заборона на продаж землі іноземцям та пріоритетне право придбання для фізичних осіб, які є громадянами України перед юридичними особами.

Так, експерти, які працюють у юриспруденції чи економічних науках дали професійну оцінку щодо переваг та недоліків, а також можливих корупційних ризиків щодо запровадження Закону про ринок землі.

Костянтин Денисов, кандидат економічних наук зазначає, що зняття мораторію на купівлю чи продаж землі не означає створення ринку землі, – “ринок – складна, багаторівнева система”, – відтак розкриває наступні міфи:

  • Іноземці скуповуватимуть землі

Згідно з основними положеннями законопроєкту “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення”, – бенефіціарним власникам, які є іноземцями – заборонено право власності на земельні ділянки.

Втім, на думку Костянтина Денисова, міф про те, що іноземці скуповуватимуть землю є частковою правдою, адже є чималий ризик щодо виникнення таких ситуацій, зокрема:

“Заборону продажу землі іноземцям легко обійти. Іноземні компанії через різні схеми можуть створити підприємство зі 100% українськими інвестиціями та через нього скуповувати землю. Для цього, – зазначає експерт, – навіть не знадобиться великого статутного капіталу”.

До цього ж, кандидат економічних наук Олександр Хмелевський вважає, що Закон, хоча й не дозволяє продавати землю іноземцям без проведення референдуму, проте містить низку інших варіантів, які дозволять їм придбати українську землю.

“Іноземці зможуть купувати землю за допомоги підставних осіб. Адже банкам з іноземним капіталом Закон дозволяє надавати кредити під заставу, а через деякий час і отримати землю в результаті її стягнення”.

Окрім того, експерт зазначає, що багато громадян України мають подвійне громадянство, зокрема і Росії. До цього ж, державне законодавство трактує їх, як громадян України. Відтак, вихідці з Криму чи окупованого Донбасу з російськими паспортами зможуть вільно купувати українську землю.

  • Агрохолдинги викуплять усі землі

Експерт запевняє, що ця думка має право на існування, адже “продаємо тому, хто заплатить більше”.

Так, Костянтин Денисов наводить дані Держстату, які свідчать, що у 2018 році різниця між середнім чистим прибутком великих і малих аграріїв складала 1 682 рази (0,5 млрд  проти 290 тис. грн). При цьому, 51,3% аграріїв обробляють угіддя площею до 100 га. Тобто, більш ніж половина українських аграріїв є дрібними та малими.

“Агрохолдинги не зможуть викупити землю, яка уже перебуває у них в оренді. Великі компанії дадуть власникам паїв на 100 доларів США більше за 1 га і перекуплять землю, а так і знову запрацює вічний економічний закон пропозиції”, – підсумовує експерт.

  • У селян відберуть землю та робочі місця

На думку Олександра Хмелевського, у зв’язку з тим, що в Україні права власності є не захищені, а земельні кадастри не співвідносні з реєстром власників, а також постійно відбуваються рейдерські захоплення, – запровадження ринку може призвести до втрати землі селянами.

Відомо, що в Україні сільське господарство базується на аграрних холдингах, які спеціалізуються на вирощуванні зернових культур та експорті їх за кордон. Такий спосіб господарювання не сприяє створенню робочих місць та розвитку сільської інфраструктури.

“Для виробництва зернових достатньо залучити механізовану бригаду двічі на рік. Однієї бригади, яка складається з декількох осіб достатньо для обробки десятків тисяч гектарів, а отже інші селяни не матимуть роботи, – зазначає експерт – Забезпечити зайнятість на селі можна лише масовим створенням фермерських господарств та селянських кооперативів. Проте фермери мають значно менші ресурси та доступ до кредитів аніж агрохолдинги”.

Відтак, Олександр Хмелевський вважає, що відкриття ринку землі може призвести до концентрації землі в руках агрохолдингів.

  • Корупційні ризики законопроєкту

Володимир Антків, аналітик законопроєктів у сфері фінансів, публічних закупівель, промислової політики та транспорту Аналітичного центру “Інститут законодавчих ідей” повідомляє про наступні корупційні фактори:

  • Створення можливості для самовільної зміни цільового призначення

Згідно з законопроєктом статті 130 Земельного Кодексу України:

“Набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть: а) громадяни України; б) юридичні особи України, створені й за законодавством України; в) територіальні громади; г) держава.

Іноземці та особи без громадянства можуть набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення в порядку спадкування за законом, але зобов’язані здійснити їх відчуження протягом одного року з дня набуття права власності”.

Тобто, фактично, землі сільськогосподарського призначення передаються у власність без будь-яких застережень та можуть використовуватись суб’єктами на власний розсуд.

  • Нечітка адміністративна процедура отримання сільськогосподарських земель

Повідомляється, що на сьогодні не проведено повну інвентаризацію земельних ділянок, адже значну їх частину не внесено до Державного Земельного Кадастру.

Рівночасно, законопроєктом передбачено, що сукупна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення як області або Автономної Республіки Крим не повинна перевищувати 15% аналогічних територій та 0,5% земель України.

Проте об’єктивно це визначити неможливо. Фактично, власник може отримати набагато більше земельних ділянок, аніж буде вказано у документах.

Нагадаємо, станом на 1 квітня 2020 року, у Раді зареєстрували уже 9 проєктів постанов про скасування рішення парламенту відкрити ринок землі.

Наразі 7 із 9 постанов зареєстрували нардепи від всеукраїнського об’єднання “Батьківщина”. Авторами наступних двох стали позафракційні нардепи Антон Поляков та Оксана Савчук.

Голова Верховної Ради зможе підписати законопроєкт № 2178-10 про ринок землі лише тоді, коли депутати розглянуть всі проєкти постанови щодо його скасування і відхилять їх.

Читайте нас у Telegram.

категорії
НовиниСуспільство

Публікації по темі